Ін’єкції у стовбур спрацювали: у Києві знайшли ліки для каштанів від мінуючої молі

Порятунок кожного дерева коштуватиме недешево, близько 50 євро за стовбур, втім, це порівняно невелика ціна за дорослі дерева, що хворіють тепер вже навіть на Хрещатику

Київські озеленювачі, схоже, знайшли спосіб захистити каштани від мінуючої молі, через яку листя дерев вкривається плямами і сохне. Ще навесні деяким красеням у парках міста зробили ін’єкції у стовбур, недешеві, бо кожна коштувала у районі 50 євро. Зрештою, витрати справдилися: листя тих дерев, що були “вакциновані”, – зелене й чисте, на відміну від сусідніх.

Про маленьку, але важливу перемогу для міста розповіли у КП УЗН Дніпровського району. Там зауважили, що на початку травня вони провели експерименту з ін’єкціями у стовбури каштанів для захисту їх від мінуючої молі. Відтоді минуло лише три місяці — і вже з’явились перші результати.

На оприлюднених фото чітко видно різницю між каштанами, які отримали захисний препарат, і тими, що залишилися без обробки. Дерева, оброблені ін’єкціями, демонструють значно кращий стан листя та загальний вигляд.

“Дбаємо про зелених красенів нашого міста та шукаємо нові, ефективні рішення для їхнього збереження. Ми віримо, що завдяки таким рішенням каштани знову тішитимуть нас своєю красою багато років”, – кажуть у КП.

Мінуюча міль прийшла до нас з Балкан

Шкідник “мінуюча міль каштанова” є метеликом балканського походження. Він помічений у кількох країнах Європи, у Києві вперше з’явився декілька років тому. Вперше таку міль виявили у 1985 році у Північній Македонії поблизу озера Охрид, а науковий опис склали роком пізніше.

За останні роки метелик розповсюдився країнами Центральної та Східної Європи, його помітили навіть на заході Англії. Комаха “подорожує” з людьми – на автомобілях, у залізничних вагонах, трейлерах тощо.

Ступінь шкідливості каштанової молі залежить від різних факторів, а деякі з них ще недостатньо досліджені. Міль має досить малі розміри тіла, тому погано літає, і в місцях, де восени опале листя відносилося вітром, навесні спостерігається зменшення завданої шкоди. З хворобою борються прибиранням листя, проте наявність хоч одного ураженого шкідником дерева нівелює ефект від прибирання листя з інших каштанів, які ростуть неподалік.

Екологи шпетять комунальників за кронування, а Київрада зобов’яже їх створювати місця для гнізд

Нагадаємо, раніше Інформатор писав про те, що київські екологи закликають припинити кронування дерев у міських парках, скверах та зелених зонах. Зокрема, обрізання крон у дерев на Венеційському острові (“Гідропарк”) за словами фахівців призвело до збільшення їхньої зараженості омелою, а також загалом – до зменшення зелених зон. Також експерти звертають увагу на корупційні ризики: КП “Київзеленбуд” та “Плесо”, на їхню думку, можуть банально заробляти на продажі деревини до “шашличниць”.

Також ми розповідали, що Київрада планує прийняти постанову, згідно з якою КМДА має провести цілу кампанію зі створення штучних гніздівель для птахів та кажанів у міських парках і скверах. Тим самим депутати нарешті втрутяться в сумну екологічну ситуацію, що склалася внаслідок “гламуризації” міських парків, проти якої виступили екологи.