Прокурори намагаються анулювати диво-угоду між ботаніками з ботсаду ім. Гришка та забудовником

Йдеться про скандальну угоду ще від 2018 року, згідно з якою головний ботсад Києва мав би передати забудовнику землю, що відноситься до природно-заповідного фонду

Спецекопрокуратура Офісу Генпрокурора подала позов проти Національного ботсаду ім. Гришка й компанії-забудовника. Від них вимагають визнати недійсним інвестиційний договір ще від 2018 року: йдеться про ту саму скандальну угоду, згідно з якою головний ботсад Києва мав би передати забудовнику, “KSM Group”, землю, що відноситься до природно-заповідного фонду. Господарський суд Києва вже взяв позов до розгляду.

Про позов та вимоги прокурорів повідомляє Офіс Генпрокурора України. Згідно з його інформацією, до суду звернулася Екологічна прокуратура: вона вимагає від Національного ботсаду ім. Гришка й приватного товариства визнати недійсним договір від 2018 року, що “створює ризик незаконного відчудження державного майна та заповідних земель”.

“Йдеться про майже 130 га території природно-заповідного фонду та пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення. У 2018 році керівництво саду підписало договір із приватною компанією про реконструкцію об’єктів нерухомості. За його умовами після реконструкції більшість площ мала перейти у власність товариства, що фактично означало б втрату частини державної землі й майна”, – додали у Офісі Генпрокурора.

Також там повідомили, що, хоч роботи й не були розпочаті, у 2019-2022 роках ботсад отримав від компанії понад 2,4 млн грн. Йдеться про гучну історію, що сколихнула київську громаду на самому початку 2025 року: тоді Держаудитслужба знайшла порушення у роботі ботсаду ім. Гришка. З’ясувалося, що, уклавши угоду з ботсадом, забудовник – “КСМ Груп” – почав “підгодовувати” вчених-ботаніків, аби ті стали зговірливішими.

“6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн”, – повідомила тоді Держаудитслужба.

Розуміючи цінність землі, ботсад “брав” не лише тюльпанами, а й квартирами – за угодою, частка в майбутніх житлових будівлях мала б належати саме йому. Щоправда, пізніше у київському Національному ботсаду ім. Гришка висновки аудиторів спростували – сказали, що землі саме під забудову передавати не мали, а натомість йшлося про “впорядкування господарської зони” – мовляв, забудовник мав відремонтувати вже існуючі будівлі.

Технічні споруди мали б “реконструювати”, збудувавши замість них елітний готельно-житловий комплекс

Нагадаємо, на початку 2025 року Інформатор з’ясував, які саме будівлі мав би “капітально реконструювати” забудовник “KSM-Group” у ботсаду. Це садиби, розташовані за адресою вул. Садово-Ботанічна, 1: йшлося про господарські будівлі, замість яких могли б звести елітний готельно-житловий комплекс. Він був би розташований посеред головного київського ботсаду – а ціна такої нерухомості сягала б мільйонів доларів.

Також ми інформували про розвиток історії – а вона дуже швидко перетворилася на політичну. Так, новий очільник КМВА Тимур Ткаченко вийшов з інформаційним “докором” керівництву НАН України, попросивши оперативно скасувати усі дозволи. Тоді ж Віталій Кличко зробив заяву: мовляв, місто радо прийме в НАН України його землі, аби розбити на них свій парк – далебі, вже має досвід.