Родичка легендарного київського школяра-героя обурилася ницою зневагою з боку Київради

Активісти району

Погруддя 11-річного школяра Казимира Гапоненка, встановлене біля школи, у якій він навчався, планують перенести до Бабиного Яру в рамках декомунізації: родичка каже, що це викликає в неї сум'яття й суцільне нерозуміння

Погруддя Казимиру Гапоненку встановили у дворі київської школи №110, у якій той навчався до Другої світової, у 1973 році

Родичка 11-річного школяра-киянина Казимира Гапоненка, якого закатував та розстріляв німецький окупаційний режим у 1942 році, висловила обурення планами щодо демонтажу його погруддя. Нині воно встановлене біля київської гімназії №110 у Голосіївському районі, і днями Київрада прийняла рішення перенести його до Бабиного Яру. Саме там, власне, юний герой ІІ Світової війни й був розстріляний за відмову повідомити дані про радянських підпільників у Києві.

Наміри щодо перенесення погруддя Казимира Гапоненка нещодавно затвердила Київрада. Школяр потрапив до “пакету” з демонтажу пам’ятників у Києві в рамках декомунізації та деколонізації. Всьому виною його співпраця з радянськими підпільниками в роки Другої світової війни: під час окупації Києва 11-річний Казимир Гапоненко, який не евакуювався разом з матір’ю, був зв’язковим для підпільників Івана Кудрі – резидента нелегальної диверсійно-розвідувальної групи НКВС у місті.

“Пам’ятник антифашисту Казику Гапоненку потрапив під роздачу від Київради разом з Ахматовою й Булгаковим. Його закатували й розстріляли за те, що був зв’язковим у підпільників. Мій дядько – його двоюрідний племінник, а мати Казимира доживала останні роки у родині моєї рідної тітки. Я її бачила та спілкувалася – добре, що вона не дожила й не бачить, що пам’ятник синові у дворі школи, де він навчався, зносять”, – написала у пабліку “Київські історії” киянка, художниця Алла Юрківська.

Мисткиня каже, що від старенької, Софії Прокудової, в неї залишилася єдина річ – старенька ваза у вигляді човника з фарфоровим рибалкою. Саму матір Казимира, нагадує вона, у 1942-му також арештували й катували. Шокуюча подробиця – на її очах катували й малолітнього сина.

“Однак вони обидва нікого не видали. Її не розстріляли, а відправили до Німеччини. Дорогою вона змогла утекти й повернулася до Києва. Сумно – я не розумію знесення цього пам’ятника”, – зауважила пані Юрківська у дописі.

Важливий момент: згідно з рішенням Київради, яке ще не оприлюднили на сайті, пам’ятник школяреві не зносять, а переміщують до Бабиного Яру, де, власне, й загинув маленький киянин. На сайті його колишньої школи, а нині – гімназії №110 з поглибленим вивченням французької мови прізвище Гапоненка вже згадується лише як частина історії закладу – раніше вона носила його ім’я (хоч згадка про це є у відповідному розділі). А у коментарях до допису Алли Юрківської почали ламати списи кияни-прихильники й противники перенесення пам’ятника.

“Київська влада не підтримує комуністичну пропаганду про “піонерів-героїв”. Ви, як родич, можете забрати пам’ятник і встановити на кладовищі”, – порадила мисткині коментаторка Наталя Лютенко. – “Хлопчик же допомагав угрупованню, яким керував агент НКВС Іван Кудря, чиїм завданням безпосередньо були провокації проти ОУН і вбивства лідерів ОУН. Кудря був ворожим для українців агентом, який мав на меті перешкодити відновленню незалежності України”, – підтримав її киянин Макс Позняк, додавши, що, мовляв, хлопчика шкода, але пам’ятник “не вписується у порядок денний”.

Інші користувачі підтримали родичку Гапоненка: зауважили, що в радянські часи дуже багато хто був “піонером та комсомольцем”, такі часи. А дитині, між тим, було лише 11 років – з чого й користалися підпільники. Тим часом, тисячі українців, та й інших народів, захищали свою батьківщину від німецьких загарбників – тому й не гідно плямувати їх, як “комуністів”, – каже мешканка Хмельницького Ірена Загарова.

“Все, що нині зносять – зтирають з історії нашої держави. Не обґрунтовують та не заглиблюються у неї, просто їм так зручно й так хочеться. Не робіть з цього умовиводів”, – пише Олена Ткаченко.

Пам’ятник Булгакову забере донька архітектора, що “всадовив” його на Андріївському узвозі

Нагадаємо, Інформатор писав, що Київрада на сесії 18 грудня ухвалила рішення про вилучення з публічного простору столиці 15 об’єктів або окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Йдеться про пам’ятник Михайлові Булгакову на Андріївському узвозі, Анні Ахматовій у Маріїнському парку та таблички з назвами російських топонімів на Житньому ринку.

А ще, ми розповідали, що буде з пам’ятником Булгакову після демонтажу. Елегантне рішення запропонувала донька скульптора, який зробив пам’ятник для Києва, Катерина Рапай: монумент просто віддадуть їй – для встановлення на власній садибній ділянці.

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Лагодити ТЕЦ, це як викидати гроші на вітер – депутат Київради Ємець про перекоси в Плані стійкості

Ємець розкритикував фінансування Плану стійкості Києва та ремонт ТЕЦ коштом інших напрямків Ємець про перекоси в Плані стійкості Києва. Фото: facebook.com/leonid.emec.613441, t.me/Ukrenergo, колаж: Інформатор Депутат Київради Леонід Ємець заявив, що ремонтувати столичні ТЕЦ, три з яких Росія атакувала тільки за ніч, без належного фізичного захисту – це фактично марнувати бюджетні …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Приходив на прочуханку, пішов з овацією – Кличко роздав чортів у Верховній Раді

У середу, 14 жовтня 2026 року Віталій Кличко виступив у Верховній Раді на запрошення народних депутатів: наїхав на центральну владу, поставив незручні запитання про ППО для Києва й поскаржився на бюджетні проблеми через діяльність уряду Мер Києва точно залишив ефектний слід – його виступ зірвав оплески нардепів. Фото: Віталій Кличко …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Знайдено механізм, яким Зеленський може приборкати Кличка – він неявний і дуже хитрий

Юрист пояснив, через яку процедуру глава держави може ініціювати розпуск Київради Названо спосіб ініціювати розпуск Київради Президент Володимир Зеленський може ініціювати розпуск Київради через багаторічне невиконання судових рішень столичним органом місцевого самоврядування. Таку можливість запропонував член Громадської ради при КМДА, правник Дмитро Калько. Водночас розгляд справи щодо захисних споруд у …

Поділитися у соцмережах: