Київрада звернулась до Кабміну та Верховної Ради: місто просить кошти з резервного фонду держбюджету на план стійкості
Київрада просить кошти з резервного фонду держбюджету на план стійкості Києва для підготовки до зими 2026/2027
Київрада ухвалила офіційне звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України з проханням виділити кошти з резервного фонду Державного бюджету для реалізації заходів Комплексного плану стійкості територіальної громади міста Києва. Раніше Інформатор публікував детальний кошторис плану стійкості, де зафіксовано: загальна вартість усіх заходів для столиці сягає 67,5 млрд грн упродовж двох років. Звернення стосується підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років і є офіційним кроком для залучення держави до фінансування першочергових заходів. Міська влада наголошує: частина заходів плану потребує обов’язкової участі держави в наданні матеріально-фінансових і технічних ресурсів.
Відповідно до проекту рішення Київради (V сесія IX скликання, №08/231-379/ПР від 13 травня 2026 року), місто діє на підставі Комплексного плану стійкості, ухваленого рішенням Київради від 10 березня 2026 року №358/10825. Документ підкреслює, що з огляду на масштаби руйнувань та необхідність впровадження систем розподіленої когенерації, ресурсів лише міського бюджету недостатньо. Проєкт рішення не потребує додаткових витрат з бюджету міста Києва – усі видатки мають відбутись за рахунок державного фінансування.
У тексті звернення Київради до Кабміну та Верховної Ради прямо зазначено, що енергетична ситуація в столиці є вкрай тяжкою і потребує синхронного реагування з боку держави. Місто виконує заходи плану в межах власних фінансових можливостей, однак масштабність завдань унеможливлює обійтись без державної підтримки. Київ як столиця України розглядається в документі як об’єкт стратегічного значення, що обґрунтовує запит на кошти з резервного фонду Держбюджету.
Контроль за виконанням ухваленого рішення покладено на дві постійні комісії Київради – з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, а також з питань місцевого самоврядування та зовнішніх зв’язків. Проєкт рішення підготувала та подала КМДА в особі заступника голови адміністрації Петра Пантелеєва – він же є відповідальним за супроводження документа на пленарному засіданні. Підписав подання міський голова Віталій Кличко.
В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв нагадав, що 10 березня 2026 року Київрада 92 голосами затвердила план енергостійкості, після чого місто одразу розпочало реалізацію заходів за власні кошти. Уже зведено когенераційні об’єкти загальною потужністю близько 40 МВт, оснащені захистом другого рівня, а для резервного живлення критичної інфраструктури збудовано дизельний енергокомплекс потужністю 5,2 МВт.
“Із міського бюджету на подальшу реалізацію плану спрямують понад 8 млрд грн. Утім ми розраховуємо на допомогу та прийняття відповідних рішень на рівні держави щодо виділення коштів і паритетну участь у виконанні плану енергостійкості”, – Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА.
Пояснювальна записка до проєкту рішення містить і прогноз соціально-економічних наслідків. Реалізація звернення дозволить знизити ризик енергетичного колапсу в столиці, забезпечити безперебійне постачання тепла та води мешканцям міста, лікарням та іншим об’єктам критичної інфраструктури протягом зими 2026-2027 років. Окремо підкреслено, що кошти підуть на забезпечення міста альтернативними джерелами енергії та підготовку комунальної інфраструктури до сталого функціонування в умовах опалювального сезону.
Довгий шлях до когенерації в Києві
Питання когенерації є центральним для Комплексного плану стійкості столиці – саме ця концепція розподіленої когенерації була схвалена Київрадою ще у травні 2024 року (рішення №461/8427), і Київ став першим містом України, який її затвердив. Проте ще восени 2025 року відмічено, що через затримки будівництва більшість договорів на зведення фундаментів для когенераційних установок датувалися лише літом і осінню того ж року. Після будівельної фази ще потрібні підключення та тестування – кожен з цих етапів додавав невизначеності щодо строків готовності.
На початку 2026 року повідомлялось, що закуплені ще в 2024 році когенераційні установки у Києві так і не підключили до мереж у заявлений термін – місто мало лише технічні умови, але не реальну генерацію. Саме тому звернення Київради до держави за коштами з резервного фонду Держбюджету є не формальністю, а визнанням реального дефіциту: без федерального паритетного фінансування місто не зможе вчасно завершити всі критичні заходи плану стійкості до наступної зими.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
