КМДА не в захваті від сітки на Північному мосту – можливо, по ньому перекриють рух кількома смугами

Навішування протидронової сітки матиме наслідки для самої споруди: вона збільшить постійне навантаження на конструкції, і це, ймовірно, доведеться компенсувати, можливо, й за рахунок зменшення трафіку автомобільного транспорту мостом

Важка протидронна сітка, яку вішали на конструкції Північного мосту у вівторок, 6 жовтня 2026 року, дійсно спрямована проти дронів. Драматизму ситуації надають постійні атаки на Київ; ніч на середу була дуже непростою, втім, проявити себе в сітки можливості ще не було – по місту били балістичними ракетами (жоден з мостів, на щастя, не постраждав). Втім, встановлення такої сітки неминуче матиме наслідки для самої споруди. Вона збільшить постійне навантаження на конструкції – і це доведеться компенсувати, можливо, за рахунок зменшення трафіку автомобільного транспорту мостом.

“Високому керівництву “зайшло”, повісимо й на інші мости”

Навішування протидронової сітки Інформатор спостерігав зблизька – ми прийшли пішки на сам Північний міст, аби побачити, як це відбувається. Жодних власних фото чи відео ми не робили, оскільки це може вплинути на обороздатність міста (послуговуємось лише тим, що “злили” місцеві Telegram-канали); також не можемо видавати “таємниці” самої сітки. А от із працівниками – а це київські рятувальники з ДСНС – ми поспілкувалися: ті кажуть, що керівництво держави дуже прискіпливо стежить за ініціативою.

“Кажуть, що високе керівництво сітку дуже високо оцінило. Буквально, “зайшло” на вищому рівні. І раз воно так сподобалося – то будемо встановлювати й на інших мостах”, – поділився з Інформатором рятувальник, що брав участь в монтажних роботах на Північному мосту.

У той же час, джерело Інформатора в КМДА зауважило: адміністрація міста не в захваті від встановлення сітки. За словами співрозмовника, вона посилює навантаження на сам міст, що, в теорії, може негативно вплинути на нього в майбутньому.

“Це погано, зростає навантаження. Так, принаймні, доповіли Кличку. І є ідея домогтися зняття цих сіток”, – пояснило наше джерело.

“Реактивні Шахеди не зупинить – надто сильна кінетична енергія”

Інше питання – наскільки зможе сітка захистити самі конструкції мосту. У коментарі виданню “Телеграф” військовий експерт Олег Старіков зауважив, що результативність захисту буде залежати від характеристик безпілотника і його кінетичної дії (зрештою, подібні сітки показали свою ефективність проти пропеллерних FPV-дронів поблизу лінії розмежування – вони заплутують гвинти й не дозволяють БпЛА наближатися до транспорту й людей).

“У випадку апаратів, що повільно літають, ймовірність їх зупинки дійсно є. А от із реактивними дронами все значно проблематичніше. Кінетична енергія таких апаратів дозволить їм прорвати мережу, якщо вона не є жорсткою як панцирна”, – сказав фахівець виданню.

Також, за словами Старікова, сітка може дещо зменшити наслідки удару – але вберегти несучі елементи мосту, чи дорожнє покриття, від пошкоджень не здатна. Надто вже великою є швидкість і маса безпілотників – а отже, їхня кінетична енергія. Втім, можна припустити, що метою встановлення сітки є зовсім не зупинка, а зміна траєкторії руху ворожих БпЛА – в такому разі (і це лише наше припущення) сітка може й спрацювати.

“Слід порахувати навантаження, і, якщо буде сенс – обмежити рух мостом”

Інженерну сторону питання Інформатору коментує Андрій Корецький, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету. Він пояснив, що термін “загальне навантаження” мостів складається з двох частин: це постійне навантаження (власна вага усіх елементів і конструкцій), і тимчасове – плин вітру, рух води й транспорту по проїжджій частині споруди. У випадку з сіткою, збільшується саме перша частина, а відтак, після проведення відповідних розрахунків, можливо скоригувати навантаження тимчасове, аби зберегти конструкцію в робочому стані.

“Це суто інженерна задача. Якщо порахувати, зваживши характеристики цієї сітки – то можемо зрозуміти, скільки тон металу приходиться на міст додатково. Як це впливає на несну здатність мосту? – Встановити це нескладно: слід підняти проєктну документацію, подивитись, якою є загальна вага споруди. І порахувати, чи здатна додаткова вага вплинути на неї, помітно збільшивши постійну вагу”, – пояснив Інформатору Корецький.

За словами науковця, зменшення тимчасової ваги споруди можливе за моделлю, що вже впродовж 9 років діє на мосту Патона. Мова про перекриття частини смуг руху – на найстаршому автомобільному мості Києва “фішки” встановлені в обидвох напрямках руху, перекриваючи крайні смуги; також там заборонений рух важковагового транспорту. Аналогічне обмеження – у 20 тонн – встановили на Північному мосту ще в червні 2024 року.

“Це говорить про те, що певні превентивні заходи, щоб зберегти конструкцію в робочому стані, вже були вжиті. А отже, інженери працюють із мостом. Так і у випадку з сіткою: слід порахувати навантаження, і, якщо в цьому буде сенс, – обмежити рух, скажімо, замість 86 смуг, залишити для проїзду 64. Це один із заходів, що відносно легко застосувати до конструкції: так вона не буде перевантажена, або навантажена невідповідно до технічного стану. А інформація про це обмежена, особливо в умовах війни”, – резюмує Андрій Корецький.

Щодо доцільності самої сітки, каже Андрій Корецький, сьогодні ще замало даних для аналізу. Адже поки від відповідних струкутр не було пояснення, яким було інженерне завдання, що ставилося перед розробниками цього захисту. А почути саме обґрунтування важливо – бо, можливо, сітка й не призначалася, як захист проти Шахедів (чи, скажімо, має відхиляти їх від завданої траєкторії).

“Інженерний підхід – це виходити з призначення якогось засобу. Якщо є умовний Шахед, який летить і несе на собі 90 кг вибухівки, то можна розрахувати ударний вплив, який може нанести подібний засіб ураження споруді. І тоді слід говорити: потрібен такий і такий захист, щоб цей вплив не був критичним”, – додав науковець.

Нагадаємо, Інформатор писав, що у Києві вранці 3 жовтня зафіксували влучання по Північному мосту. Удар стався рано вранці – о 6:32 в Києві оголосили дронову небезпеку, а вже за кілька хвилин у мережі з’явилися кадри прямого удару по конструкції мосту. Деталі про можливі руйнування чи постраждалих довго уточнювали, втім, зрозуміло одне: переправа не постраждала суттєво. А “дістати” й справді пробити Шахедами можуть лише дорожнє полотно.

Крім того, ми писали з посиланням на транспортного експерта Дмитра Беспалова, що навіть систематичні удари по мостах не здатні повністю паралізувати Київ. Втім вони здатні на певний час серйозно ускладнити рух містом.

ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK

Найважливіше про Київ та для киян ПІДПИСАТИСЯ!