Київ таки відстояв квартал Добровольського: Верховний Суд скасував найбільшу туалетну схему

Активісти району

Верховний Суд відмовив ТОВ "Апартбудгруп" у касаційній скарзі: квартал Добровольського на Звіринці залишається під захистом.

Квартал Добровольського на Звіринці: суд захистив

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поставив остаточну крапку в резонансній справі про спробу знищення необарокового кварталу Добровольського на столичному Звіринці. Як Інформатор писав раніше, забудовник – ТОВ “Апартбудгруп” – планував знести унікальні повоєнні будинки та звести на їхньому місці висотки. Суд відмовив компанії у задоволенні касаційної скарги, залишивши в силі рішення двох попередніх інстанцій. Земельна ділянка площею 0,147 га на вул. Катерини Білокур, 6-Д у Печерському районі має бути повернута київській громаді, а незаконно зареєстрована будівля – знесена.

Детальну хронологію справи №910/14574/24 відновило видання КиївВлада. Київська міська прокуратура вимагала скасувати право приватної власності ТОВ “Апартбудгруп” на нежитлову будівлю площею 192,8 кв.м. на вул. Катерини Білокур, 6-Д і зобов’язати компанію повернути ділянку громаді шляхом знесення цієї споруди. Засідання Касаційного господарського суду відбулося 31 березня 2026 року, і за інформацією столичного активіста-пам’яткоохоронця Дмитра Перова, ТОВ “Апартбудгруп” отримало відмову – офіційне рішення касаційного суду ще не оприлюднено.

Судова битва тривала майже півтора року й пройшла три інстанції. Спочатку 26 березня 2025 року Господарський суд Києва повністю задовольнив позов прокуратури. Вже восени, 11 вересня 2025 року, Північний апеляційний господарський суд залишив це рішення в силі та відмовив ТОВ “Апартбудгруп” в апеляційній скарзі. Компанія не здалася й оскаржила обидва вироки до Касаційного господарського суду, однак і там зазнала поразки – вища судова інстанція підтримала позицію прокуратури та попередніх судів.

Квартал Добровольського на Звіринці

Суть схеми, яку реалізував забудовник, проста та цинічна. У липні 2022 року приватний нотаріус зареєстрував право власності на невелику нежитлову будівлю – фактично сміттєзбірник – за фізичною особою на підставі лише технічного паспорта. У вересні 2023 року ця споруда була передана до статутного капіталу ТОВ “Апартбудгруп”, після чого компанія звернулася до Київради з проханням передати їй у користування оточуючу землю – під будівництво багатоквартирного будинку. Прокуратура в суді довела: будівля, за документами зведена 1964 року, не могла належати людині, яка народилася 1972 року, а сам техпаспорт не є належним документом для реєстрації права власності.

Квартал Добровольського, заради якого й розгорілася ця правова битва, є одним з найцікавіших архітектурних ансамблів повоєнного Києва. З 1949 по першу половину 1950-х тут за проєктом архітектора Анатолія Добровольського – того самого, хто керував відбудовою Хрещатика, – звели 12 триповерхових цегляних та шлакоблочних будівель із декорованими фасадами та дитячий садок. Оздоблення поєднує елементи українського бароко, народного мистецтва, неокласицизму та іспанської архітектури XVI-XVII ст. – нехарактерний для СРСР синтез, що робить квартал справжньою перлиною середмістя.

Квартал Добровольського

ТОВ “Апартбудгруп” було зареєстроване у вересні 2023 року, і в той самий день до його статутного капіталу внесли вже згадану споруду на вул. Катерини Білокур, 6-Д. З лютого 2026 року керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром компанії є киянин Олексій Грибенюк. Раніше компанією керували Максим Прийма – саме він зареєстрував будівлю на себе у 2022-му – та Костянтин Сидорук. Активісти фіксують, що останні проєкти передбачали знесення будинків №4, 6 та 8 на вул. Білокур і зведення на їхньому місці трьох 16-поверхових будівель з підземними паркінгами, незважаючи на статус об’єктів охорони та заборони в зоні “Історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра”.

Квартал і туалетні схеми: передісторія протистояння

Інформатор детально розповідав, як у жовтні 2025 року апеляційний суд підтвердив захист кварталу та відхилив скаргу забудовника. Рішення стало перемогою не лише для пам’яткоохоронців, але й для мешканців будинків, які роками опиралися виселенню і відмовлялися переїжджати зі своїх унікальних помешкань у типові новобудови. Сам квартал розташований у низині між вулицями Бастіонною, Білокур і Бойчука – трохи нижче від базару “Яма” за Печерським мостом – і до сьогодні зберігає атмосферу повоєнного Києва, яку не вдалося знищити ні часу, ні забудовникам.

Паралельно зі спробою захоплення кварталу через суди, у грудні 2024-го Київрада провалила ще один важливий захід – депутати не набрали голосів за проєкт рішення про захист будівель старше 100 років. Документ не пройшов навіть у першому читанні, і пам’яткоохоронці прямо вказали: проти голосували ті депутати, які мають зв’язки з девелоперами. Саме це правове безсилля змушувало активістів і прокуратуру шукати захист безпосередньо в судовій системі – і зрештою Верховний Суд довів: навіть найретельніше вибудувана схема може розсипатися, якщо є факти.

ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK

Найважливіше про Київ та для киян ПІДПИСАТИСЯ!

 

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Якщо один Шахед спиняє місто, ми так довго не протягнемо – у Києві хочуть скасувати деякі правила безпеки

У Києві почався пошук нової моделі реагування на виклики воєнного часу: до цього спонукає попередній рекорд по кількості повітряних тривог на добу, встановлений у четвер, 27 серпня Суспільна дискусія має точитися про зменшення рівня безпеки заради збереження економіки, вважають учасники дискусії У Києві почався пошук нової моделі реагування на виклики …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
УЗ попереджає про затримку рекордної кількості поїздів через удари РФ, це торкнеться більшості пасажирів – Олександр Шевченко

Олександр Шевченко, заступник директора філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця", і керівник з клієнтського досвіду в інтерв'ю Інформатору – про те, чи є нинішня криза наймасштабнішою для Укрзалізниці, та як залізничники планують з неї виходити Олександр Шевченко розповів: обстріли й повітряна тривога торкнулися майже всіх регіонів, а отже понад 60 потягів …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
В Кличка пояснили, що червона огорожа з цегли, демонтована на Байковому кладовищі, не є пам’яткою архітектури

У КМДА пояснили, чому знесений паркан на цвинтарі не має статусу пам'ятки КМДА пояснила демонтаж паркану на Байковому кладовищі Демонтована частина цегляного паркану на Байковому кладовищі не належить до об’єктів історичної спадщини та не є пам’яткою архітектури. Про це заявили в Київській міській державній адміністрації, відповідаючи на обурення киян через …

Поділитися у соцмережах: