Київрада просить у держави 15 млрд на енергозахист – місто вкладе ще 8 млрд
Київрада звернулася до Верховної Ради та Кабміну з проханням виділити 15 млрд грн на енергостійкість столиці
Депутати Київради ухвалили звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів із проханням виділити з держбюджету не менше 15 мільярдів гривень на заходи енергостійкості столиці. Документ стосується паритетного фінансування плану енергостійкості, який Київрада затвердила 10 березня 2026 року після тривалих погоджень із центральною владою. Загальна вартість усіх заходів, за попередніми домовленостями між містом та урядом, становить близько 30 млрд грн – фінансуватися вони мають у пропорції 50/50. Місто вже готує свою частину: з міського бюджету планується спрямувати понад 8 млрд грн.
Відповідне рішення ухвалили 14 травня 2026 року на пленарному засіданні Київради, про що повідомляє офіційний сайт Київської міської ради. У тексті звернення наголошується: масштаби робіт із підвищення енергоефективності столиці потребують синхронного регулювання з боку держави та відповідного фінансового забезпечення з державного бюджету. Без паритетної участі центральної влади місто не зможе у повній мірі реалізувати всі передбачені заходи.
Кошти, які Київрада просить виділити, призначені для трьох ключових напрямів: облаштування інженерно-технічного захисту об’єктів критичної інфраструктури, розбудова розподіленої когенерації та створення систем резервного теплопостачання. Кожен із цих напрямів безпосередньо впливає на здатність міста функціонувати навіть під час масованих ворожих ударів. Їхня реалізація потребує значних інвестицій, які місто самотужки не здатне забезпечити у необхідні терміни.
Реалізація плану вже розпочалася й дає перші результати. За напрямом розподіленої когенерації збудовано об’єкти загальною потужністю близько 40 МВт – усі вони оснащені захистом другого рівня, що дозволяє зберігати їх у робочому стані навіть під час обстрілів. Це суттєво знижує ризик повного знеструмлення цілих районів міста у разі чергового удару по великій генерації.
Паралельно ведеться розбудова резервного енергопостачання для критичної інфраструктури. Вже введено в дію дизельний енергокомплекс потужністю 5,2 МВт, а найближчими днями до роботи долучиться ще один аналогічний комплекс тієї ж потужності. Загальний план передбачає досягнення 40 МВт сумарної потужності дизельних електростанцій – це дозволить гарантувати живлення лікарень, водоканалу, об’єктів зв’язку та інших стратегічних точок навіть у найгіршому сценарії.
В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелєєв, інформуючи депутатів про хід виконання плану, підкреслив: міська влада вже забезпечує як фінансування, так і координацію всіх заходів. За його словами, місто впевнено тримає свої зобов’язання, однак без рішень на рівні держави досягти задекларованих показників у потрібні терміни неможливо. Мер Київа Віталій Кличко раніше повідомив, що з урядом досягнуто попередню домовленість щодо пріоритетності цих заходів і схеми фінансування 50/50.
“Із міського бюджету на подальшу реалізацію плану спрямують понад 8 млрд грн. Утім ми розраховуємо на допомогу та прийняття відповідних рішень на рівні держави щодо виділення коштів і паритетну участь у виконанні плану енергостійкості української столиці”, – підкреслив Петро Пантелєєв.
Як Київ вирішує питання енергонезалежності вже зараз
Паралельно зі зверненням до центральної влади Київрада шукає способи нарощувати енергостійкість міста власними силами. Зокрема, раніше депутати збільшили статутний капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн, консолідувавши на рахунках підприємства загалом 11 млрд грн. Утім опозиційні депутати тоді звернули увагу, що кошти виділялися без належного звіту про витрати, а напрямок когенерації, попри вже понесені мільярдні витрати, реалізується з відставанням від плану.
Окремим кроком у напрямі децентралізації теплопостачання стала ініціатива щодо встановлення модульних котелень біля багатоквартирних будинків за переважний рахунок міського бюджету – мешканцям пропонували покривати лише 10% витрат. Такі рішення вписуються в загальну логіку плану енергостійкості: зробити столицю менш вразливою до ударів по централізованих мережах за рахунок розподіленої інфраструктури.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
