Біля Золотих воріт виявили цінну історичну пам’ятку у стилі неоренесанс: її звів знаменитий зодчий

Архітектором, що проєктував та звів будинок на Золотоворітській, був Едуард-Фердинанд Петрович Брадтман: саме він збудував у Києві готель "Континенталь" і театр "Соловцов", який нині носить ім'я Івана Франка

У самому середмісті столиці зафіксовано об’єкт культурної спадщини: статус “нововиявленого” отримав будинок, де у 1919 році містилася київська Театральна академія. Це чотириповерхова будівля 1898-1899 років побудови, що значною мірою зберегла автентичну форму й структуру у неоренесансному стилі. А ще, вона пов’язана з творчістю знаменитого столичного зодчого Едуарда-Фердінанда Петровича Брадтмана.

Про складення облікової документації на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини, житловий будинок по вул. Золотоворітській, 3 повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Споруда розташована поблизу Золотих воріт у самому середмісті столиці і є характерним зразком житлової забудови кінця ХІХ століття у Києві.

“Чотириповерховий житловий будинок значною мірою зберіг свою автентичну форму, матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування та первісне функціональне призначення. Об’єкт зберіг архітектурно-пластичне та декоративне вирішення фасадів, автентичні форми й деталі, притаманні стилю неоренесанс”, – зауважили у ДОКС.

Будинок має вагоме історичне значення. У 1919-му в ньому діяла Театральна академія, важливий осередок мистецького життя того часу, кажуть фахівці. А серед викладачів київської академії були відомі театральні й мистецькі діячі: Арнольд Альшванг, Стефан Мокульський, Олександр Дейч.

А архітектором, що проєктував та звів будинок на Золотоворітській, був Едуард-Фердинанд Петрович Брадтман. Це київський міський архітектор кінця XIX — початку XX століття, що походив з німецької родини (народився у Санкт-Петербурзі й переїхав до Києва, де невдовзі обійняв посаду головного архітектора міста). Разом з Іполитом Ніколаєвим та Олександром Кривошеєвим, відав забудовою Подільської та Плоської частин міста.

Київ завдячує Брадтману десятками будинків, деякі з яких до цього часу не збереглися: це готель “Континенталь”, театр “Соловцов” (нині – Національний драмтеатр ім. Івана Франка), міське початкове училище Бунге (визначна будівля на розі вул. Липської й Пилипа Орлика), особняк Аршавського на Лютеранській. А ще, він збудував велику кількість дач та ресторан у Пущі-Водиці.

Житній буде жити: весь комплекс ринку став щойно виявленою спадщиною

Нагадаємо, днями Інформатор писав, що Житній критий ринок у Києві офіційно внесли до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Йдеться не лише про основну будівлю. Статус поширюється на весь комплекс “Житній ринок”: головний корпус, п’ять вентиляційних шахт, підземний простір під торгівельним майданчиком із двома заїздами, підпірну стіну з вбудованими наземними приміщеннями. Усі ці елементи є частиною єдиного майнового об’єкта.

А ще, ми розповідали, що київська міська прокуратура у судовому порядку добивається збереження 150-річного будинку купця й забудовника, який дав назву історичній місцевості Печерські Липки. Йдеться про пам’ятку архітектури місцевого значення на вул. Бульварно-Кудрявській, 12.