Де наш перехід? Активісти намалювали собі зебру біля метро Університет, а їх звинуватили у культі карго

Громадські організації вже шостий рік поспіль домагаються облаштування наземного переходу через бул. Тараса Шевченка, натомість є й інша думка: потрібно не створювати перешкоду для транспорту, а зробити ліфт для маломобільних киян

Зранку у неділю, 2 листопада столичні громадські активісти зробили протестну акцію. Діячі, що вже впродовж понад п’яти років домагаються облаштування наземного переходу через бул. Тараса Шевченка біля ст.м. Університет, накреслили за допомогою трафарета “свій” наземний перехід-“зебру”, кожна лінія якого є апитанням “Де наш перехід?” Зауважимо, що рух транспорту бульваром інтенсивний, відтак, існування наземного переходу тут схвалюють далеко не всі кияни.

Світлини з “імпровізованим” наземним переходом, накресленим за допомогою трафарета, виклав у Facebook співзасновник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко. Він зауважив, що акцію провели “активісти” (деанонімізувавши їх, можна наразити когось на штраф), і додав, що саме Патрульна поліція столиці нині не дозволяє створити тут наземний перехід, який дублював би підземний, що існує на перехресті бул. Тараса Шевченка й вул. Пирогова віддавна.

Позиція громадських активістів зрозуміла: автівкам ніби й не дуже складно зробити тут зупинку на хвилину-дві, аби пропустити пішоходів. Натомість, людям з інвалідністю, літнім киянам та матусям з візочками від цього самі плюси – не доведеться спускатися кожного разу під землю, аби перетнути магістраль на шість смуг руху. І посилаються на дослідження компанії “Про мобільність”, проведене ще 2019 року: кажуть, комп’ютерне моделювання показало, що облаштування наземного переходу зовсім не спричинить затори на бульварі.

“У 2019 році проєкт (наземного переходу – Ред.) переміг громадський бюджет, для нього виділили кошти, і він мав бути реалізований вже у 2020-му. Більше того, у 2022 році Київрада ухвалила рішення про дублювання усіх підземних переходів наземними. Але все зупинилося на етапі дозволу від Нацполіції України”, – нагадали активісти, зауваживши, що КП “ЦОДР” надіслало до Патрульної поліції столиці вже 8 редакцій проєкту, втім, в копів кожного разу знаходяться свої правки до документу.

Зауважимо, що ідею з облаштуванням саме у цьому місці наземного переходу підтримують далеко не всі кияни. Так, медійник Олександр Крамаренко днями написав пост у Facebook, закликавши припинити створення “карго-культу й популізму”. Так, на його думку, інтенсивність руху транспорту у цьому місці настільки велика, що це становитиме проблему для руху центром міста.

“В місті потрібно зберегти ключові магістралі. Насамперед, в інтересах наземного громадського транспорту. Наприклад, облаштування наземного переходу на перехресті бульвара Шевченка та вулиці Пирогова – ступор для 5 тролейбусів, трьох автобусів та двох маршрутних автобусів. Наземний перехід на міській магістралі не є ані зручним, ані безпечним для людей із зниженою мобільністю – ширина дорожнього полотна вимагає часу на його подолання”, – зауважив Крамаренко.

Натомість, медійник закликав облаштувати підземний перехід зручними для маломобільних киян ліфтами. Це, каже, дорожче і за капітальними, й за поточними витратами, але це вирішить проблему, а не створить нову. Щоправда, у коментарі до допису депутатка Київради Ксенія Семенова зауважила, що такі ліфти, вже облаштовані у місті біля підземних переходів, не працюють ніде – але це, зрештою, питання й до самої депутатки, оскільки саме до повноважень Київради належить контроль за виконанням повноважень посадовцями КМДА.

Як Тимур Ткаченко “дотис” відкриття наземного переходу на Хрещатику

Нагадаємо, у травні 2025 року Інформатор писав, що у Києві зрештою відкрили новий наземний перехід на перетині центральних вулиць, Хрещатика й Прорізної, біля станції метро “Хрещатик”. Він дублює підземний перехід, що розташований там же віддавна. Поряд встановлений світлофор з детекторами транспорту.

А ще, ми розповідали, що у столиці руйнується підземний перехід на ст.м. “Театральна”. КП “Київський метрополітен” оголосив тендер на його обстеження, і ці дослідження передбачають оцінку його технічного стану, обґрунтування причин виникнення дефектів, прогнозування та аналіз їхнього подальшого впливу на функціонування переходу.