До ідеї Київради про співфінансування модульних котелень більше запитань, ніж довіри – Попенко
Фахівець з ЖКГ вважає ключовою проблемою проєкту фінансову логіку: адже бюджет міста складається з коштів платників податків, так само, як і ті 10%, які їм пропонують "співфінансувати" у власне теплопостачання
До проєкту рішення Київради, згідно з яким мешканці багатоквартирних будинків платитимуть 10% від суми за закупівлю та встановлення модельних котелень, а місто за рахунок бюджету забезпечить інші 90%, є чимало запитань. Саму ідею днями затвердила постійна Комісія Київради з питань ЖКГ та ПЕК. Ключова проблема полягає у фінансовій логіці: адже бюджет міста складається з коштів платників податків, так само, як і ті 10%, які їм пропонують “співфінансувати” у власне теплопостачання.
Допис із критикою проєкту рішення оприлюднив у Facebook очільник української Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Він, фактично, поставив руба питання про фінансову логіку ініціативи депутатів Київради, що пропонують встановлення блочно-модульних котелень біля багатоквартирних будинків за схемою співфінансування, де 90% платитимуть за рахунок коштів міського бюджету, а інші 10% – коштами співвласників житла.
“Ключова проблема цієї моделі — її фінансова логіка. Міський бюджет — це гроші платників податків. Тобто тих самих мешканців, яким пропонують встановлювати ці котельні. Фактично, людям пропонують оплатити один і той самий об’єкт двічі: спочатку — через податки, потім — через 10% співфінансування”, – зауважив фахівець у дописі.
На думку Попенка, хиба полягає в тому, що громадяни не повинні доплачувати за той проєкт, який вже й без того фінансується їхніми ж коштами. Також питання є до адресності програми: яким саме будинкам місто компенсуватиме 90% вартості таких котелень.
“Хто ухвалюватиме рішення і за якими критеріями? Без чіткої процедури відбору ця ініціатива виглядає як механізм ручного розподілу бюджетних ресурсів. І тоді логічно виникає підозра: чи не йдеться про програму для “обраних” — тих, хто має доступ до рішень?” – обґрунтовує свою тезу фахівець з питань ЖКГ.
Також Попенка цікавить питання права власності на котельні, що стоятимуть біля будинків. Адже одна справа, якщо вони належатимуть співвласникам багатоповерхівок, а зовсім інша – якщо таки місту в особі КП. А у випадку змішаної форми власності, зауважує він, будуть закладені певні юридичні ризики.
“Без чіткої відповіді ця модель створює потенційні конфлікти ще на етапі запуску. І не менш важливе питання — експлуатація. Хто буде обслуговувати ці котельні – самі співвласники? Приватні компанії, чи комунальні структури, зокрема, Київтеплоенерго? – У кожному з варіантів є свої ризики: додаткові витрати для мешканців, залежність від приватних управителів, або повернення до тієї ж централізованої моделі, від якої намагаються відійти”, – резюмує Олег Попенко.
У разі, якщо депутати замислили “повісити” обслуговування таких котелень на комунальні підприємства, каже він, незрозумілою є модель співфінансування їхньої закупівлі й встановлення з боку мешканців. А це може означати в подальшому й розмиту відповідальність за ремонт, обслуговування чи функціонування такого обладнання, а отже, проблеми перекладатимуть на найслабшого.
ЖК Комфорт Таун взагалі відмовився від опалення з ТЕЦ-4: як це працюватиме
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що постійна Комісія Київради з питань ЖКГ та ПЕК розглянула й прийняла проєкт рішення, згідно з яким багатоквартирні будинки можна буде устатковувати блочно-модульними котельнями. “Фішка” проєкту – схема співфінансування, згідно з якою мешканці багатоповерхівок братимуть на себе 10% від усіх витрат, а більшу частину суми сплатять з міського бюджету. Так, за задумкою, будинки можна буде обладнати модульними котельнями, надавши їм альтернативне джерело теплоенергії.
А ще, ми розповідали, що ЖК Комфорт Таун, розташований в зоні дії Дарницької ТЕЦ, вже визначив для себе джерело альтернативного теплопостачання, яким користуватиметься в наступні опалювальні періоди. Ним буде газова котельня, одна велика, або дві менші – більш детально Керуюча компанія, що обслуговує ЖК, визначиться вже днями. Коштуватиме це недешево, приблизно 150 млн грн, а кошти в ЖК сподіваються зібрати з мешканців, або ж знайти інвесторів у особі міської влади, в приватному секторі, або й долучитися до міжнародних енергетичних проєктів.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
