Кличко дав прочухана головам РДА за провал з укриттями
Попри мільярди з бюджету і щоденні загрози ворожих атак, райони столиці встигли освоїти лише п’яту частину коштів на укриття – нараду в Солом’янському міський голова провів у цвілому підвалі
Необхідність розширення та нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту населення у Києві поки існує в суто теоретичному вигляді. Тобто, вона є, і навіть колосальна, але це лише перелік потреб по районах на папері, а в реальності майже нічого не відбувається. Навіть ремонти існуючих сховищ мають равликову швидкість, не кажучи вже про будівництво нових об’єктів захисту.
Те, що проблема не тільки не вирішується, а й фактично ігнорується на місцях, 5 вересня несподівано виявив міський голова Києва. Він провів виїзну нараду з головами РДА – “екскурсії” до укриттів, які, м’яко кажучи, перебувають у неналежному стані, відбулись у Солом’янському районі. Судячи з фото, оприлюдених Кличком в його Telegram-каналі, поїздка нікому не сподобалася.
Показовою стала локація самої наради – учасники зібрались у підвалі з голими бетонними стінами, поодинокими саморобними лавками та графіті на стінах. Інше оглянуте укриття вразило облупленими стінами, відкритими трубами, цвіллю й залишками меблів у крихітних приміщеннях. А приводом для наради стали критично повільні темпи облаштування укриттів, незважаючи на виділене фінансування.
За словами Кличка, цього року Київ виділив понад 4 млрд грн на будівництво нових і капітальний ремонт існуючих найпростіших укриттів. Але за вісім місяців райони використали лише 819 млн грн, тобто, приблизно 20% від загальної суми. Кличко підкреслив, що саме районні держадміністрації відповідають за ці роботи, й зажадав від керівників РДА особистої відповідальності.
Окремо мер назвав три райони, де ситуація найгірша: Солом’янський, Деснянський і Голосіївський. Усі вони при цьому мають значну незакриту потребу в укриттях. За офіційними даними, поданими до Київради, ситуація наступна:
У Солом’янському районі потрібно щонайменше 811 споруд цивільного захисту й подвійного призначення, 55 стаціонарних сховищ та 756 протирадіаційних укриттів – загалом для 258 тисяч мешканців. Також район запитав 51 мобільне укриття для встановлення на вулицях.
У Деснянському районі, що постійно страждає від прильотів через свою локацію, не вистачає 365 захисних споруд, 127 сховищ і 339 протирадіаційних укриттів. Для захисту пасажирів транспорту район запросив встановлення аж 127 мобільних укриттів – найбільше серед усіх районів столиці.
У Голосіївському районі потреба складає 741 захисну споруду, 41 сховище та 332 протирадіаційних укриття. Район також розраховує на встановлення 111 мобільних укриттів.
Водночас, згідно з офіційною статистикою, у столиці нараховується понад 4350 укриттів різного типу. З початку повномасштабного вторгнення місто відремонтувало близько 2,5 тисяч з них – на це пішло 3,4 млрд грн. Та нинішній обсяг запланованих робіт значно більший, а виконання критично відстає.
“Звернувся до голів районів відповідально поставитися до своїх обов’язків. Робитимемо такі перевірки і в інших районах”, – зазначив Кличко після наради.
Як вирішуватимуть питання зі спорудами подвійного призначення й мобільними укриттями
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у Києві можуть з’явитися бетонні мобільні укриття на вулицях. Можливо, найвагомішим аргументом щодо цього стали частіші і сильніші, ніж раніше, російські обстріли. Підрахована і приблизна потреба у таких сховищах: Києву їх потрібно близько 430.
Також ми розповідали, що КМДА звернулася із закликом до власників паркінгів перетворити їх на укриття – це ті самі споруди “подвійного” призначення, запити на які робили РДА й департаменти КМДА у документі. Справа в тому, що кияни під час ворожих атак можуть скористатися підземними стоянками лише у випадку, коли вони належать до фонду захисних споруд – для цього власники паркінгів мають подати заявку.
