На депутатку Київради й племінницю Пинзеника почали лити бруд: вона підозрює людей Черновецького та Комарницького
Депутатку Київради Пинзеник звинувачують у виплатах ВПО та лобізмі Льовочкіна. Вона підозрює людей Черновецького.
Депутатку Київради Олесю Пинзеник піддали скоординованій інформаційній атаці через соціальні мережі – анонімні матеріали послідовно звинувачують її спочатку у незаконному отриманні виплат для внутрішньо переміщених осіб, а потім – у лобіюванні інтересів одіозного тандему Льовочкін-Фірташ. Питання допомоги переселенцям у Києві залишається чутливою темою, навколо якої регулярно виникають маніпуляції та цілеспрямовані фейки. Обидва закиди Пинзеник категорично відкидає, надаючи конкретні пояснення. Вона переконана, що за цими публікаціями стоять люди з оточення Леоніда Черновецького та Дениса Комарницького.
Про ситуацію депутатка розповіла у двох окремих дописах у Facebook: у першій публікації вона спростовує звинувачення щодо отримання виплат ВПО, а у другому дописі іронічно відповідає на закиди про лобіювання інтересів Льовочкіна та Фірташа в Київраді.
Перший матеріал, розміщений на ресурсі, який сама Пинзеник охарактеризувала як неавторитетний, стверджував, що депутатка нібито отримала з бюджету 36 тисяч гривень як виплати для внутрішньо переміщеної особи. Пинзеник пояснює: ця виплата стосується Саші – дівчинки з сиротинця, яку її родина взяла під опіку. Дівчинка родом із Маріуполя, відтак вона зареєстрована в системі як ВПО, що є абсолютно законною підставою для отримання відповідної допомоги.
Депутатка акцентує увагу на цинічному характері самого “розслідування”: цих коштів не вистачило б навіть на два місяці додаткових занять для Саші, яка вимушена наздоганяти однолітків після всього пережитого. Дівчинка займається додатково в приватному порядку, щоб встигати разом зі звичайними дітьми – і саме на це йдуть кошти. Те, що анонімні автори матеріалу подали законну соціальну допомогу дитині-сироті як корупцію, Пинзеник вважає свідченням як рівня “журналістики”, так і рівня замовників.
Вже наступного дня з’явився другий закид – принципово іншого характеру. Невідомі поширили інформацію про те, що Пинзеник нібито є лобісткою інтересів Льовочкіна і Фірташа у міській раді. Депутатка відповіла з нескритою іронією: запропонувала своїй аудиторії самостійно оцінити, наскільки ефективним може бути її “лобіювання”, якщо депутатська приймальня виглядає настільки скромно, що один із активних виборців запропонував на неї задонатити. Ця деталь сама по собі є промовистою характеристикою ресурсів, якими реально розпоряджається депутатка.
Пинзеник зазначила, що обидві кампанії – при всій різниці їхнього змісту – виглядають як частини одного сценарію. Вони з’явилися послідовно, одна за одною, і розраховані на те, щоб сформувати образ “токсичного” депутата, якого можна легко відлучити від виборців за допомогою потрібних асоціацій – чи то з ВПО-виплатами, чи то з одіозними олігархами. Подібна тактика, за її словами, є фірмовим стилем команд, пов’язаних із Леонідом Черновецьким та Денисом Комарницьким, якого НАБУ підозрює в організації масштабних земельних схем у столиці.
Хто такі Комарницький та Льовочкін і чому їхні імена – токсичні
Денис Комарницький – колишній депутат Київради, якого НАБУ підозрює в організації злочинних земельних схем у Києві. Після оголошення підозри він виїхав з України та осів у Відні, де, за даними Інформатора, проживає у триповерховій садибі з власним басейном. Його ім’я нерозривно пов’язане з часами мерства Леоніда Черновецького, за якого сформувалися тіньові механізми розпорядження столичною землею. Детальну інформацію про нинішнє життя одіозного Комарницького за кордоном раніше публікував Інформатор.
Сергій Льовочкін – колишній голова Адміністрації президента Януковича, який і після 2014 року залишається впливовою фігурою в українській політиці. Разом із олігархом Дмитром Фірташем він входить до кола осіб, яких пов’язують із спробами впливати на рішення в Києві. Саме тому слово “Льовочкін” у публічному просторі одразу перетворює будь-яку людину на “токсичну” – незалежно від наявності реальних доказів. Контекст зв’язків між Льовочкіним та київською елітою раніше детально аналізував Інформатор.
До речі, атаки на депутатів Київради через їхні приймальні – явище не поодиноке. Нещодавно Інформатор писав про те, як інший депутат міськради зазнав спам-атаки на свою приймальню – до нього масово навідувалися люди під надуманими приводами. Це свідчить про те, що подібні інструменти тиску на незручних депутатів стають дедалі поширенішою практикою у столичній політиці. Мета завжди одна – дискредитувати, відволікти ресурси і змусити депутата виправдовуватися замість роботи.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
