Несмак і хайтек: стало відомо, що буде у Літаючій тарілці на Либідській

Відому пам'ятку архітектури у Києві перетворюють чи то на концертну залу, чи то на "Експериментаріум", де пояснюватимуть малечі, як влаштована Сонячна система

Всередині “Літаючої тарілки”, або київського УкрІНТЕІ на Либідській площі, збираються зробити концертний простір. Рендери з проєкту публікують київські активісти: там встановлять декілька сотень стільців амфітеатром, та облаштують зал у “космічному” стилі. Зауважимо, що це цілком відповідає естетиці модернізму 1970-х, коли й споруджували “тарілку”, втім, проєкт стикнувся із несприйняттям з боку дослідників епохи та громадських діячів: його звинувачують у несмаку.

Світлини-рендери проєкту “Літаючої тарілки” на Либідській площі у будівлі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ) оприлюднила Ельміра Еттінгер, відома київська дослідниця модернізму та монументального мистецтва. Вона показала декілька фото зсередини приміщень, що, ймовірно, були надані забудовником – йдеться про облаштування всередині “тарілки” концертної зали й виставкових приміщень. Сама зала зроблена у “космічному” стилі: стільці встановлено амфітеатром напівколом, на сцені – великий чорний рояль, а стелю й стіни прикрашають зображення планет та неземні краєвиди.

Також є фото виставкових приміщень, схожих на “експериментаріум”. Тобто на простір, у якому облаштовані експонати для дітей, що можуть допомогти зрозуміти науку в деталях – це популярний у ЄС та США формат інтерактивних “лабораторій” для дітей шкільного віку. В Україні аналоги є у Києві, Одесі та деяких інших містах – а у “тарілці” такий простір “видає” інсталяція з Сонячної системи під стелею у одному з приміщень та екрани й діаграми на стінах навколо столу, за яким, у теорії, повинні розміщуватись відвідувачі.

“Жесть! Ви погодили отаку “реставрацію” Тарілки на Либідській? Оце дозволено робити із пам’яткою архітектури? Оцей несмак і “хай-тек”? Навіщо ви дозволяєте таке вчиняти з нашою тарілкою?” – зауважила у дописі сама Ельміра Еттінгер, “тегнувши” у ньому Міністерство культури й Департамент охорони культурної спадщини КМДА.

Цікаво, що ще одна дослідниця київського монументального мистецтва та вітражів, Олена Борисова, у дописі на Facebook нагадала, що архітектор “Тарілки” Флоріан Юр’єв замислював свою споруду, як простір для демонстрації “колірної музики”. Саме цьому мала б слугувати спеціальна підвісна стеля “куполом усередину” та її покриття: вони ддавали реверберацію, ідеальну для оркестрової музики.

“Якщо спрощено — то це як “кероване” північне сяйво. Ті, хто встиг побачити це дійство — розповідали, що при спогляданні “світлофантазії” зовсім не відчувалася відсутність звуку. Однак ще на початку 1960-х відомий “мистецтвознавець” Микита Хрущов оголосив війну абстракції, і замість світломузичних концертів у Києві, де можна було б “чути кольори та бачити звуки” зал, зазвичай, використовували для зборів і перегляду фільмів, а стіни його прикрасили типовими розписами — відповідно до епохи, що не дозволила реалізувати авторське бачення”, – нагадала пані Борисова.

Мисткиня закликає відродити простір всередині “Тарілки” саме як призначений для демонстрації такої “колірної музики”. Каже, що, якщо вдалося б сьогодні відновити його саме із таким призначенням – то точно став би одним із найкращих залів Києва, “і точно найсамобутнішим”. Втім, що саме сталося із покриттям, та й з акустичною конструкцією за 50 років експлуатації зали у форматі “бібліотеки” (у ній розташовувалися архіви УкрІНТЕІ), нині невідомо.

Що відбувається з “Тарілкою” візуально, і чому кияни хейтять реконструйовану Бессарабку

Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що навколо реконструкції Бессарабки кипить жвава дискусія. Реновація ринку майже завершена, і вже днями кияни на власні очі побачать, чи дійсно гастропроєкт “Ринок їжі” зберіг автентичну функцію Бессарабки, чи повернуться туди знайомі продавці, і чи вже “все пропало”, або щось таки залишилося. А поки містяни розділилися на хейтерів оновлення історичного ринку й тих, хто підтримує зміни.

А ще раніше ми писали, що будівля ТРЦ вже буквально обійняла “Літаючу тарілку”, через що та вже практично припинила бути архітектурною домінантою на площі. Попри наявність припису від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА (ДОКС), роботи продовжуються – а представник компанії, що проєктувала ТРЦ, ігнорує робочі зустрічі у КМДА.