Стоп машина: Кличко зупинив проєкт Київської бізнес-гавані на Троєщині
Інвестпроєкт починав ще попередній очільник Києва, Олександр Попов, а відтак, за часів нинішнього міського голови він лежав мертвим вантажем
У середу, 8 квітня 2026 року, міський голова Києва видав розпорядження про ліквідацію робочої групи з питань створення промвузла “Київська бізнес-гавань” у Деснянському районі столиці. Цей проєкт Віталій Кличко отримав у спадок від свого попередника, Олександра Попова, і за часів Кличка він висів “мертвим вантажем” на КМДА – було видано лише три офіційних документи формального характеру. За умови реалізації, проєкт приніс би чималі бонуси як мешканцям Троєщини, так і Києву загалом.
Про ліквідацію робочої групи “з питань реалізації проєкту створення промвузла “Київська бізнес-гавань” у Деснянському районі столиці йдеться у розпорядженні, що його Віталій Кличко підписав 8 квітня 2026 року. Міський голова водночас скасував і всі документи, що стосувалися цього проєкту – два від зими 2014-го (коли головою КМДА був ще Олександр Попов) і три – за 2017-2019 роки. Вони мали суто технічний характер, і передбачали внесення змін до складу робочої групи.
Пояснень такого кроку в документі немає, втім, і без них зрозуміло, що міському голові не потрібна подібна “спадщина” від його попередника, призначеного на посаду в КМДА ще Віктором Януковичем. Втім, у документі є згадка про рішення Київради щодо оголошення ландшафтним заказником місцевого значення “Троєщинські луки” частини територій, на яких планували “швартувати” бізнес-гавань: відтак, вона втратила актуальність ще й з причини браку земельних ресурсів.
Зауважимо, що свого часу, коли столицею керували “міцні господарники” Попова, проєкт “Київської бізнес-гавані” здавався досить потужним інструментом для залучення інвестицій. Ідея полягала в будівництві великого промислового вузла на площі у 270 га, який зміг би акумулювати десятки промпідприємств столиці. Це, за розрахунком тодішнього керівництва столиці, принесло б району 40-50 тисяч робочих місць і справило б вирішальний вплив на економіку Києва.
Саме Деснянський район тоді вирішили обрати, бо він має величезну кількість житла, а його мешканці мають виїздити на роботу до інших районів: Троєщина й зараз суттєво відстає за кількістю інфраструктури та робочими місцями від інших районів. У 2013-му Попов навіть хвалився, що має вже не лише план, але й потенційних партнерів, готових вкластися у “бізнес-гавань”.
На Трої мали б збудувати:
- Промпідприємства – 63 га;
- Офіси й наукові центри – 28 га;
- Комерційні споруди – 66 га;
- Житло – 11 га;
- Зону відпочинку – 50 га.
Саму ж зону мали б розмістити на ділянці землі у 250 га, розташованої між ТЕЦ-6 та банкнотно-монетним двором НБУ. З заходу промзона була б обмеженою вулицею Закревського, з півдня й сходу – вулицею Пухівською. Відтак, територія “наповзала” б на Троєщинські луки – а нині проєкт офіційно відправили у небуття.
Кличко частково підтримав мораторій на демонтаж МАФів, і показав новий соціальний транспорт
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що мер Києва Віталій Кличко офіційно відповів на електронну петицію №14012 щодо мораторію на демонтаж малих архітектурних форм (МАФів) у столиці під час воєнного стану. Він підтримав її в частині створення діалогового майданчику за участю представників малого бізнесу для розробки плану торговельної реформи. Питання реформи розміщення МАФів залишається одним із найгостріших міських конфліктів – підприємці місяцями протистоять рішенню Київради про масовий знос тимчасових споруд.
А ще, ми розповідали, що парк Київського міського територіального центру соціального обслуговування поповнився трьома новими спеціалізованими мікроавтобусами. Транспорт столиці передали німецькі партнери за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини у співпраці з містами-партнерами – Лейпцигом, Берліном і мерією Шарлоттенбургу.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
