Суд дозволив будувати на території Голосіївської вежі, попри її статус пам’ятки
Забудовник ніби декларує бажання зберегти споруду 1960-х років ХХ століття, втім, насправді це може бути камуфлюванням справжніх намірів
У Києві суд поновив договір оренди землі для забудовника під Голосіївською вежею. Це об’єкт культурної спадщини міста, який до того ж розташований у найвищій точці однойменного лісу – третій за висотою у місті локацією. Забудовник, МЖК “Оболонь”, планує звести там дві 24-поверхівки, проти чого активно протестує місцева громада й міські громадські організації. Вони кажуть: на башту так і не уклали охоронний договір, відтак, забудовник може сміливо підганяти до неї бульдозери.
Про рішення Північного апеляційного господарського суду повідомляють київські активісти. Суддя, Олена Яценко, відмовила у задоволенні апеляційної скарги Київської міської прокуратури й поновила договір оренди на земельну ділянку під Голосіївською водонапірною вежею. Орендар, МЖК “Оболонь”, тепер може відновити свої плани зі зведення там двох 24-поверхових ЖК, а вежу знести, як непотрібну йому споруду.
Рішення суду першої інстанції, яке оскаржувала прокуратура, базувалося на формальному дотриманні забудовником процедурних вимог для продовження оренди ділянки. Своєю чергою, прокурори намагалися скасувати його, посилаючись на порушення умов договору МЖК “Оболонь”: орендар передав ділянку в суборенду без рішення Київради, а з 2005-го забудову ніхто так і не почав. Не було надано й проєктної документації з чіткими строками будівництва.
Самий статус землі є правовою аномалією: земля під баштою є державною власністю і через те, що вона не виділена в натурі, ця власність опинилася в оренді забудовника. Він і сам визнавав у суді наявність дивної ситуації – втім, трактуючи її на власну користь. Місцеві ж мешканці та громадські організації, зокрема, ГО “Голка” роками чинять спротив забудові. Елегантне рішення проблеми раніше пропонувало Мінекології: можна було б розширити межі Голосіївського національного парку на цей ліс, врятувавши й дерева, і вежу, втім, цьому активно протидіяв бізнес.
Голосіївська вежа у цій ситуації є, радше, заручницею. Її формальним власником є Національний університет біоресурсів і природокористування, і ця установа ставиться до будівлі загалом безвідповідально – адже охоронний договір для її збереження досі не укладений. А реставраційні чи консерваційні робоби не ведуть, у підсумку, вежа продовжує руйнуватися.
Цікаво, що забудовник впродовж часу, доки йде судова тяганина, змінив точку зору щодо вежі. Так, раніше представник суборендаря “Голосіївські вежі” Максим Гринь говорив про вежу, як про “типову, не унікальну водогосподарську споруду, непридатну для використання та аварійну”. А вже під час судових засідань представник МЖК “Оболонь” Леонід Бєлкін заявив, що у забудовників є бачення інтеграції башти в забудову, і вони хочуть її зберегти.
Сама вежа, тим часом, є об’єктом культурної спадщини столиці 1955 року побудови, розташованим у найвищій точці Голосіївського лісу. Це третя за висотою місцина Києва після Арсенальної та території біля Верховної Ради. Вежа знаходиться поблизу Національного природного парку “Голосіївський”.
У Києві руйнують старе тролейбусно-трамвайне управління й будинок Баршаха у середмісті
Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що у Києві продовжують розбирати історичну будівлю на вул. Еспланадній, 20 б – будинок Баршаха, фасад якого виходить прямо на Палац спорту. Проте небайдужі кияни з’ясували, що інформація про дозвіл, який будівельники “отримали” від КМДА – фейк, отже, роботи ведуться незаконно. Тепер активісти вимагають від прокуратури порушити кримінальну справу та офіційно припинити знищення будинку.
Також ми розповідали, що у КМДА видали припис на зупинку робіт на пам’ятці архітектури місцевого значення – Тролейбусно-трамвайному управлінні 1910 року. Ще на початку травня 2025 року забудовник зняв дах у тиловій частині споруди, а також демонтував перекриття між поверхами й частину внутрішніх стін.
