Тролінг 80-го рівня: в Кличка пропонують взагалі не відновлювати будівлю Кабміну після прильоту
У КМДА обговорюють цікаву ідею реставрації будівлі Кабінету міністрів, що постраждала від російської атаки 7 вересня 2025 року: замість повернути її до того ж стану, як було раніше, хотять не приховувати пошкодження
У КМДА обговорюють цікаву ідею реставрації будівлі Кабінету міністрів, що постраждала від російської атаки 7 вересня 2025 року. Замість її відновлення у такому ж вигляді, якою вона була до влучання, пропонують пошкодження не приховувати, а ще й підкреслити їх. Так, кажуть фахівці, руйнування отримають нове життя, як “жива” історична пам’ять. Щоправда, у самому Кабміні, найімовірніше, сприймуть ідею, як тролінг з боку столичної влади.
Дивне слово “кінцугі”
Про нову концепцію реставрації Будинку уряду, пошкодженого ворожою атакою, розповіли у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Її авторкою, кажуть, є народна депутатка Ганна Бондар, спадкова архітекторка й колишня в.о. головного архітектора Києва (вже за часів Віталія Кличка). Вона й подала ідею лишити руйнування будівлі, законсервувавши їх: назва такого методу реставрації в архітектурі носить назву “кінцугі”.
“Це підхід, що не приховує пошкодження, а надає їм сенсу, як частині історичної пам’яті. Світовий досвід підтверджує актуальність такого підходу: після Другої світової війни значну частину Варшави було відновлено з максимальною історичною достовірністю; у Німеччині, зокрема в Берліні та Дрездені, нові матеріали поєднували зі збереженими елементами; у Великій Британії після бомбардувань було переосмислено відновлення Ковентрійського собору — із збереженням руїн як символу пам’яті”, – аргументують у Департаменті.
Прикметно, що до дискусії про кінцугі долучили й іноземних фахівців – під час засідання Консультативної ради ДОКС у четвер, 23 квітня, до обговорення долучився Міхаїл Красуцький, директор департаменту охорони культурної спадщини з Варшави. Так питання не лише акцентується, а й виходить на світовий рівень: ідею лишити будинок Кабміну, “як є”, починає жити своїм життям. Ймовірно, в цьому й полягає елегантний задум піар-стратегів з Хрещатика, 36.
Вже у коментарі до допису Департаменту Ганна Боднар поцікавилася, чи була її ідея рекомендована до реалізації. У ДОКС відповіли: “звісно, так” – але за умови, що буде дотримано чинне пам’яткоохоронне законодавство.
“Водночас, це вже робочі питання. Ініціатива є актуальною, і Департамент готовий долучатися до цієї роботи — у необхідному обсязі та на всіх етапах, де це буде потрібно”, – підсумували у ДОКС.
Дійсна ідея чи все ж технологічний дотеп
Справа в тому, що будівля Кабміну – це постійно діюча споруда, де на рахунку, буквально, кожен кабінет. Відірвавши декілька приміщень від Мінфіну чи Апарату КМУ (а саме його кімнати найбільше постраждали від атаки), “реконструктори” тим самим, буквально, залишать посадовців без робочих місць. Йдеться не про одну чи дві кімнати: за словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, від ворожого удару постраждала, чи зовсім вигоріла, площа у 800 “квадратів”.
Тому у Кабміні подібну ідею музеєфікації, майже напевно, відкинуть, ще й сприймуть, як черговий дотеп, та навіть “тролінг”, з боку КМДА. Адже йдеться про площу невеликого бізнес-центру, де можуть працювати десятки співробітників. І тут найцікавіше – хто є ініціатором ідеї про кінцугі.
Ганну Боднар можна вважати, фактично, “троянським конем” Віталія Кличка у дуже недружній до нього фракції “Слуга народу”. Вона є суто київською діячкою: до свого обрання по округу №220 (Поділ) вона зростала у системі КМДА. Спочатку керувала управлінням у КО “Інститут Генплану Києва”, тоді – керувала Службою містобудівного кадастру в профільному Департаменті КМДА. Зрештою, вже за Кличка, у 2015-му, стала в.о. головного архітектора міста.
Відтак, пропозицію про кінцугі можна розглядати не лише як цікавий експеримент, яких в Україні ще не робили. Але й як своєрідний дотеп КМДА – з мінімальними шансами на реалізацію, але максимальним медійним розголосом та реакцією з боку урядових структур.
Зеленський нагримав, Кличко – відповів: ідея є просто продовженням старої дискусії
Нагадаємо, востаннє публічна суперечка між президентом та міським головою Києва стала надбанням громадськості 3 березня 2026 року. Тоді на засіданні РНБО Володимир Зеленський публічно пошпетив Віталія Кличка за, нібито, неготовність до затвердження Плану стійкості – проєкту підготовки столиці до наступного зимового періоду.
Ще до цього тертя через “комунальний блекаут” у Києві виникли 15 січня, після чергових “прильотів” по критичній інфраструктурі. Тоді протиріччя розпалилися, а суперечка між центральною владою і керівництвом у Києві вийшла на новий рівень – з гострою критикою та взаємними звинуваченнями.
Інформатор-Київ у Telegram
