Це взяття заручників: експерти про сварку Кличка й Кулеби щодо грошей на ТЕЦ та План стійкості

Активісти району

Експерти про сварку Кличка й Кулеби щодо ТЕЦ-5 та Плану стійкості Києва: кияни ризикують стати заручниками політики.

Експерти про конфлікт Кличка й Кулеби

Київ підходить до нового опалювального сезону з найсерйознішим викликом за весь час повномасштабної війни – відсутністю чітких гарантій фінансування критичної теплоенергетики. Мер Віталій Кличко повідомив, що уряд відмовив у грошах на відновлення ТЕЦ-5, а буквально через добу віцепрем’єр Олексій Кулеба поставив місту черговий дедлайн на виконання Плану стійкості. Експерти називають ситуацію політичною війною, у якій заручниками стають кияни. Інформатор зібрав найгучніші оцінки фахівців з енергетики та публічного управління.

Конфлікт між КМДА та Кабміном розгорнувся навколо ключових об’єктів теплопостачання столиці. За публічними оцінками, повний План стійкості Києва потребує понад 60 млрд грн, а окремо ситуація навколо ТЕЦ-5 потребує близько 9 млрд грн на обладнання та резервну систему теплопостачання, з яких приблизно 3 млрд грн потрібні негайно. Замість спільної роботи сторони обмінюються заявами та публічними претензіями, тим часом до старту нового опалювального сезону залишається все менше часу. На цьому тлі своїми оцінками поділилися одразу троє відомих експертів.

Війна заяв замість війни за час

Енергетичний експерт Володимир Омельченко наголошує: проблему не можна перетворювати на поле для політичних звинувачень. На його переконання, опалювальний сезон у Києві – це не суто комунальне питання, а питання національної безпеки в умовах війни, адже саме столиця стає головною мішенню для російських ракет і дронів. Експерт пропонує розділити фінансування на три рівні: критичний мінімум до зими, відновлення зони ТЕЦ-5 та довгострокова модернізація енергостійкості на 2026-2028 роки.

“Києву потрібна не війна заяв, а війна за час. Кожен втрачений тиждень сьогодні – це додатковий ризик для столиці взимку. А тепло в Києві – це не лише комунальна послуга. Це питання стійкості держави під час війни”, – констатує Володимир Омельченко.

За його словами, головною помилкою буде змішати всі потреби в одну велику цифру. Повна модернізація – стратегічне завдання на кілька років, але критичний мінімум для зими 2026/2027 має бути профінансований і законтрактований у максимально стислі строки. Уряд, переконаний експерт, мусить письмово зафіксувати, які саме кошти виділяються, на які об’єкти і хто відповідає за результат, бо загальні обіцянки вже не працюють.

Заручники політичної баталії

Ще жорсткіше висловлюється Олексій Кучеренко, експерт у сфері ЖКГ та колишній міністр житлово-комунального господарства. Він застерігає, що масштабні численні проєкти без стовідсоткового фінансування завжди приречені, і нагадує сумний досвід зведення укриттів третього рівня. На його думку, у спорі мера й уряду немає переможців – є лише пряма загроза для пересічних киян.

“В мене стійке відчуття, що киян реально можуть зробити заручниками в цій, на жаль, політичній баталії. Таке враження, що просто розгортається жорстка боротьба за те, хто буде призначений винним. Але де тут інтереси киян – не розумію абсолютно”, – заявив Олексій Кучеренко.

Експерт додає, що порівнювати професійний рівень центральної влади та міста – марна затія, бо претензій вистачає до обох сторін. Однак він прямо стверджує: проблеми з енерго- та теплопостачанням взимку будуть у будь-якому випадку. Питання лише в тому, чи буде в киян хоча б мінімальна резервна система, чи доведеться рятуватися самотужки.

Держава зайшла в процес і відхрестилася

Виконавчий директор ГО “Інститут геополітичного виміру” Дмитро Биков нагадує важливу деталь: ще кілька місяців тому Міністерство розвитку громад та територій активно зайшло в історію з ТЕЦ-5, обіцяло фінансування і навіть пропонувало конкретних підрядників. Тепер позиція центрального органу різко змінилася – у Мінрозвитку кажуть, що це справа Києва. Биков вважає таку поведінку проявом дрібної політики, коли столицю просто залишають сам на сам із проблемою у переломний момент.

“Київ свою частину роботи робить: відновлює, будує, шукає гроші, залучає партнерів. Держава поки що демонструє іншу модель – спочатку зайти в процес, а потім від нього відхреститися. І це вже не про Кличка чи уряд, а про керованість країни в принципі”, – наголошує Дмитро Биков.

Експерт ставить логічне запитання: якщо це справа Києва, то навіщо було обіцяти і тягнути дорогоцінний час? За його словами, ситуація з ТЕЦ-5 показала ширшу проблему – якщо рішення можна так само легко “відкрутити” назад, як і оголосити, питання вже не в теплопостачанні столиці. Йдеться про здатність держави виконувати власні зобов’язання у воєнний час.

Спільне у висновках експертів

Усі троє фахівців сходяться в одному: жодна зі сторін публічного конфлікту наразі не пропонує реальних рішень. Замість спільного Плану заходів з чіткими цифрами, термінами й відповідальними – звинувачення, дедлайни-ультиматуми та перекладення провини. Тим часом фізичні роботи на критичних об’єктах вимагають місяців підготовки, а не кількох днів, які залишаються до перших серйозних заморозків. Якщо до листопада сторони не сядуть за один стіл, наслідки відчують не політики, а звичайні київські родини у холодних квартирах.

Рік невиконаних обіцянок: як столиця підійшла до кризи

Питання резервного теплопостачання у Києві стоїть гостро вже понад рік. Закуплені ще у 2024 році когенераційні установки на 1,2 млрд грн, які мали підстрахувати ТЕЦ під час обстрілів, досі не запрацювали на повну. Міська влада обіцяла завершити монтаж до грудня 2025 року, але об’єкти критичної інфраструктури досі функціонують лише частково. Затримки пояснювали зведенням залізобетонних укриттів за стандартами Генштабу для захисту обладнання від ракетних ударів.

Восени 2025 року столиця максимально відтягувала старт опалювального сезону через брак газу та загрози повторних атак – КМДА пояснювала затримку теплою погодою та необхідністю економити ресурси. Першу хвилю тепла подали лише наприкінці жовтня, коли температура впала. Нинішнє публічне протистояння між Кличком і Кулебою лише підкреслює, що системних відповідей на ці виклики у владі досі немає.

ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK

Найважливіше про Київ та для киян ПІДПИСАТИСЯ!

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Кличку передали вітання з Кабміну – кажуть, Київ досі не затвердив План стійкості на зиму

Віцепрем'єр Олексій Кулеба висловив серйозні зауваження до столиці: комплексний документ підготовки до зими досі без затвердження та чітких графіків Уряд виділив Києву гроші на підготовку до зими – але водночас зробив місту публічне зауваження. згідно з планом стійкості Києву перекинуть 2 млрд грн – утричі менше, ніж місто просило, і …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Поліцейські провели рейд Троєщиною й покарали водіїв за стоянку на місцях для осіб з інвалідністю

У Деснянському районі столиці провели рейд спільно з ветеранами: на порушників склали адмінматеріали за ч. 6 ст. 122 КУпАП, грошове стягнення від 1020 до 1700 грн. У поліції нагадали: мета таких заходів – забезпечити реальну доступність спеціальних паркомісць для тих, хто їх потребує Столичні правоохоронці провели відпрацювання щодо дотримання водіями …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Суд вигнав забудовника з землі Інституту НАН України на Святошині

Господарський суд Києва скасував угоду про будівництво багатофункціонального комплексу на 8,14 га державної ділянки Інституту Францевича без згоди КМДА Суд анулював угоду про комплекс на держділянці НАН Господарський суд Києва заблокував забудову понад восьми гектарів державної землі у Святошинському районі столиці – ділянки, що перебуває у користуванні наукової установи. Суд …

Поділитися у соцмережах: