У Києві розблокують будівництво Національного музею Революції Гідності
На нещодавній робочій нараді за участі Офісу президента, КМДА, профільних міністерств вдалося знайти елегантне рішення проблеми щодо недопустимої висотності запроєктованої будівлі
У Києві можуть розблокувати заморожені нині роботи зі спорудження Національного Музею Революції Гідності. Проєкт, затверджений ще у 2018 році, не відповідав дозволеній у середмісті Києва висоті будівель, через що роботи з його реалізації фактично припинили на понад 7 років. Втім, днями керівництво ОП, КМДА і профільних міністерств провели робочу нараду, на якій знайшли елегантне вирішення проблеми.
Про проведення наради розповіли у Національному музеї Революції Гідності. За словами посадовців, головною перешкодою роками була юридична колізія щодо висотності будівлі. Проєкт, що переміг на міжнародному архітектурному конкурсі, передбачає висоту будівлі музею у 26,7 метра, тоді як чинні обмеження в цій зоні становлять лише 14 метрів.
“Це створювало правовий тупик, який унеможливлював проєктування. Оскільки будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні наразі заблоковане через слідчі дії та арешт території (за дорученням генерала Буданова розглядаються варіанти вирішення цієї проблеми), спорудження саме будівлі Музею є пріоритетом нині”, — пояснили у музеї.
Вирішення проблем, які роками гальмували реалізацію проєкту шукали на спеціальній робочій нараді, яка відбулась днями під головуванням керівника Офісу Президента Кирила Буданова за участі народних депутатів, КМДА, Міністерства культури, Міністерства фінансів та Українського інституту національної пам’яті. На ній вирішили, що народні депутати найближчим часом ухвалять законопроєкт №14166, який врегулює питання висотності та розблокує будівництво, а Київська міська державна адміністрація оперативно вирішить супутні архітектурні питання.
У музеї наголошують, що створення музею — це не лише питання пам’яті про Революцію Гідності та Героїв Небесної Сотні, а й питання національної безпеки й ідентичності, особливо під час повномасштабної війни.
“Будівництво Музею – це не питання престижу. Це створення простору пам’яті про подвиг Героїв Небесної Сотні та наш цивілізаційний вибір”, — підкреслили в музеї.
Зауважимо, що ще у 2018 році був оголошений підсумок міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. Переможцями став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик з Архітектурного бюро “MI-studio” зі Львова.
А першу премію в номінації “Музей Революції Гідності” здобув проєкт “Штурм пагорба” від архітектурного бюро “Kleihues + Kleihues”. Архітектори — професор Ян Кляйгус (Jan Kleihues) і Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Ця компанія відома завдяки успішним проєктам, у тому числі музейним, у країнах на різних материках.
Музей Голодомору добудують за кошти канадців, вони ж ним і керуватимуть
Нагадаємо, раніше Інформатор писав про те, що Верховна Рада прийняла законопроєкт про забезпечення добудови Національного музею Голодомору-геноциду за кошти уряду Канади. Його розробці передувала робоча поїздка президента до Канади у вересні 2023 року. Тоді уряд цієї країни заявив про готовність виділити 15 мільйонів канадських доларів на добудову Музею. Але за однієї умови: він сам контролюватиме діяльність Музею.
А ще, ми розповідали, що у Києві суд остаточно заборонив будувати на землях, що мають охоронний статус біля музею народної архітектури й побуту у Пирогові, що у Голосіївському районі Києва. Тим самим, поставлено крапку у давній суперечці між забудовником-олігархом Івановим (ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”) та міськими активістами. Навколо музею хотіли звести 12 висотних будинків, що знівелювало б цінність найбільшого у Європі музею просто неба.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
