Величну та древню київську церкву внесли до переліку охоронюваних ЮНЕСКО об’єктів

Мова про пам'ятку ХІІ століття, Кирилівську церкву, або Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських на Дорогожичах у столиці: вона була ще й визначним політичним проєктом свого часу

ЮНЕСКО додало Кирилівську церкву у Києві до Міжнародного списку культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом. Разом із нею до списку увійшли ще 18 пам’яток з Одеси, Білгород-Дністровського, Харкова, Сум, Чернігова та інших регіонів. Посилений захист — це найвищий рівень міжнародно-правової охорони.

Про поповнення списку ЮНЕСКО об’єктом у Києві повідомила міністерка культури Тетяна Бережна. Перелік поповнила Кирилівська церква у Києві, Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських, яка є пам’яткою архітектури XII століття. Це одна з найдавніших православних церков столиці, вона відома своїми унікальними фресками XII століття та є важливою частиною історичної спадщини Києва.

Цікаво, чому саме цю локацію – неподалік Дорогожичів – обрав для зведення храму (спочатку тут був родовий монастир) великий київський князь Всеволод ІІ Ольгович. Справа в тому, що на початку другої половини ХІІ ст. давньоруська держава об’єднувала низку самостійних князівств, але Київ лишався державним центром – і урочище Дорогожичі (або “Дорожичі”, від “дорога”) було важливим стратегічним плацдармом на шляху до стольного граду. Так церква ніби “контролювала” шляхи на Чернігів, Полоцьк, Новгород, Волинь і Галич.

Зауважимо, що отримання найвищого рівня міжнародно-правової охорони від ЮНЕСКО означає особливий статус та додаткові механізми захисту пам’ятки під час російської агресії. Такий посилений захист передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року і надається об’єктам, які мають виняткову цінність для людства. Критерії для його отримання включають надійний захист на національному рівні та незалучення пам’ятки у військові цілі.

Разом із Кирилівською церквою до списку увійшли ще 18 об’єктів з різних регіонів. Серед них – Аккерманська фортеця, Успенський собор у Харкові, Борисоглібський собор у Чернігові, Мовчанський монастир у Путивлі, Покровська церква в Харкові, Спасо-Преображенський і Троїцький собори в Сумах. Також захисту підлягають архітектурні пам’ятки: Харківський драмтеатр імені Шевченка, Кірха в Одесі, Садиба Кеніга в Тростянці, Приморські сходи в Одесі, Воскресенська церква в Сумах.

Тепер у Міжнародному списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО нараховується 46 українських пам’яток. Як зазначила міністерка культури Тетяна Бережна, за їхньою кількістю Україна стала однією з лідерок у світі. Це має важливе значення для збереження української культурної спадщини в умовах, коли окупанти систематично знищують історичні та культурні пам’ятки.

Біля Києва занепадає 150-річний дерев’яний храм, а на Татарці місцеві виступили проти зведення церкви

Нагадаємо, днями Інформатор писав, що у Вишгородському районі на Київщині стрімко занепадає унікальний деревʼяний храм, який вважають архітектурним шедевром. Складна конструкція будівлі, зведеної у 1874 році в селі Коленці, руйнується просто на очах. Місцева громада не має ресурсів для ремонту, а більше пам’ятка архітектури нікого не цікавить.

Також ми розповідали, що у Шевченківському районі Києва, на Татарці починається новий скандал через будівництво. Цього разу йдеться про церкву: земельну ділянку вже давно передали релігійній громаді, а от у проєкті землеустрою Київрада відмовляє. Поки йдеться лише про вирубування дерев – комунальники-“зеленбудівці” виконали прохання священника, втім, місцеві не надто задоволені з такої самодіяльності.