Всю владу – громадам: Київрада суттєво посилила вплив активістів та їхніх організацій у столиці

Органам самоорганізації населення, або тим-таки ГО з територіальною прив'язкою, фінансуватимуть зарплатню, оренду офісів та дозволять пропонувати зміни до бюджету й засідати у депутатських комісіях міськради

Київрада пішла назустріч громадським організаціям, ухваливши рішення про їхню підтримку у столиці. Окрім явних бонусів – фінансування зарплатні для їхніх керівників з міського бюджету та оренди офісів, є й інші “плюшки”. Тепер вони зможуть вносити пропозиції до бюджету столиці, брати участь у звітах РДА, і засідати разом з комісіями міськради.

Про потужну підтримку для громадських організацій, або “Органів самоорганізації населення” (далі – ОСН) у Києві розповіла ГО “Свідомі”, яка була одним із співавторів проєкту рішення. Це, кажуть, – фінал великої роботи, що тривала понад рік – від “глибинних фокус-групових досліджень” до голосування депутатів. Остаточний документ, що виносили до сесійної зали, доопрацьовували “спільно з секретарем” міськради – відтак, над ним працював ще Володимир Бондаренко до своєї відставки.

“Разом ми зробили реальний крок до посилення самоорганізації громади Києва. Ми довели, що спільна аналітика, діалог і наполегливість здатні перетворювати ідеї — на конкретні рішення міської ради”, – бравурно відзвітували у ГО “Свідомі”.

А от нові повноваження та “бонуси” для громадських організацій перетворять їх на де-факто потужні лобістські структури, користуватися якими у власних інтересах зможуть як забудовники, так і компанії з приватного сектору. Відтепер в ОСН є розширений перелік повноважень, завдяки яким вони можуть втручатися в деякі сфери життєдіяльності міста, зокрема, у ЖКГ та ремонти на “своїй” території (мікрорайон, район реєстрації).

Що тепер можуть такі організації:

• Отримувати зарплатню на керівника й секретаря з бюджету міста (11,1 млн грн на всіх у 2026-му, 18,7 – у 2027 році);
• Отримати компенсацію за оренду офіса, навіть якщо він буде розташований у приватному БЦ;
• Подавати пропозиції до бюджету Київради;
• Видавати офіційні посвідчення керівників;
• Брати участь у звітах РДА;
• Звертатись до Київради по допомогу (організаційно-правову);
• Контролювати якість послуг ЖКГ та ремонтних робіт за місцем діяльності;
• Мати доступ на засідання комісій Київради й брати пряму участь у прийнятті рішнь;
• Допомагати ВПО та іншим вразливим групам (розширили повноваження);
• Звітувати на сайті Київради.

Зауважимо, що усі ці новації надають ОСН, або звичайним громадським організаціям, що діють за територіальним принципом, потужні лобістські інструменти та можливості GR (від англ. Government Relations). Адже вони зможуть не лише взаємодіяти з Київрадою у її “робочих” механізмах (на комісіях) та РДА, але й прямо подавати “бюджетні” пропозиції на розгляд депутатів – а це прерогатива лише самої Київради та її виконкому, тобто КМДА.

Чи допоможе це реальним об’єднанням мешканців, умовно, Борщагівки чи Відрадного покращити життя своїх громад? – безумовно, так. Це точно поліпшить зв’язок між місцевою громадою й органами влади. Але в цієї медалі є й зворотній бік: тепер ОСН зможуть приходити на допомогу бізнесу при вирішенні проблемних питань (скажімо, аби узгодити забудову якоїсь із ділянок землі, зможуть запропонувати рішення в інтересах забудовника).

Також вони стануть паралельною структурою, що представлятиме інтереси містян в органах влади – нагадаємо, такі представники в киян вже є, їх ще називають депутатами Київради. І наостанок додамо, що підтримку ГО “Свідомі” надавав Міжнародний фонд “Відродження” – знаменита ГО, що давно й успішно взаємодіє з Кабміном та Верховною Радою, і цілком успішно опанувала особливості GR у специфічних українських умовах.

Які пріоритети визначила Київрада у перерозподілі бюджету-2025, і хто їх узгоджуватиме

Нагадаємо, Інформатор писав про те, що Київрада планувала внести зміни до Бюджету Києва на 2025 рік. Це звичайна практика: дійсний документ, прийнятий в грудні 2024-го, потребує коригування з огляду на дійсні прибутки, що отримало місто (і ще планує отримати до кінця року), також з нього потрібно прибрати “віртуальні” цифри витрат, які не встигнуть витратити комунальні чи муніципальні установи й заклади. Втім, такий документ показує й дійсні пріоритети міської влади: на що вона готова витрачати кошти беззастережно, а де – воліє зекономити.

А ще, ми розповідали, що у Києві створюють комісію з питань розподілу публічних інвестицій. Вона хоч і буде тимчасовим дорадчим органом у КМДА, проте матиме важливі завдання – схвалюватиме, на які проєкти та скільки саме витрачати бюджетних коштів у рамках інвестпроєктів/програм. А керуватися має, виходячи з критеріїв пріоритетності, ступеня готовності та наявності джерел фінансування для таких проєктів.