Виписали Булгакову вовчий квиток: хто у Київраді підтримав демонтаж пам’ятника

Загалом за демонтаж пам'ятника письменнику проголосували 64 депутати, з них – майже усі заступники Віталія Кличка у КМДА та посадовці, а от у менших фракціях не надто схвально поставилися до цієї ініціативи

Рішення Київради прибрати пам’ятник Михайлові Булгакову з публічного простору Києва, а разом з ним – і погруддя Анні Ахматовій з Маріїнського парку викликало в киян широкий спектр емоцій. Буквально, від роздратування й обурення – і аж до захоплення: напевно, вже давно не було питання, яке б ще сильніше розділило українців. Впродовж вихідних в українському сегменті Facebook обговорювали рішення депутатів – кияни ламали списи й заходилися у засудженні чи підтримці вилучення пам’ятників.

Однією з найбільш збалансованих була реакція Гаріка Корогодського, бізнесмена, співвласника ТРЦ Dream, і політика. Замість маркувати рішення Київради, він поставив два питання. Як побачити прізвища депутатів, що голосували за вивезення пам’ятників, і що буде з постаментом з-під скульптури Леніну на розі Хрещатика й бул. Тараса Шевченка. Інформатор знайшов відповіді на обидва.

Питання рухав Кличко із заступниками

Рішення Київради “Про затвердження переліку об’єктів, що підлягають усуненню з публічного простору міста Києва” прийняли о 16:49 у минулий четвер, 18 грудня 2025 року. “За” нього натисли кнопки 64 депутати, ще троє не голосували, хоча й були присутні у залі. Відповідні дані містяться у файлі про результати поіменного голосування за відповідний день на сайті Київради.

Найбільше голосів “за” дали у фракції УДАРу Віталія Кличка – одразу 24 депутати з 29 наявних. Рішення підтримали депутати-діючі заступники міського голови Владислав Андронов, В’ячеслав Непоп і Ганна Старостенко. До них приєдналися посадовці КМДА Роман Ткачук і Мирослава Смірнова, а також Дмитро Білоцерковець, колишній очільник фракції, який, подейкують, побив горшки з Кличком.

Також підтримав видалення Булгакова з публічного простору футболіст Олександр Шовковський, нещодавно звільнений з “Динамо Київ”, і деякі найактивніші депутати – захисниця Голосіївського лісу Олеся Пинзеник, оболонець Богдан Чорній, адвокат Ігор Опадчий, під якого минулоріч нібито “копали” правоохоронці з метою позбавлення мандату, аби завести до Київради Тимура Ткаченка. Зрештою, підтримав питання й сам Віталій Кличко, позафракційний депутат міськради.

Підтримали у “ЄС”, Батьківщині і “Єдності”

Додала голосів рішенню половина багнетів із фракції “Європейської Солідарності” – 14 депутатів “за” з 30 загалом. Голова фракції Володимир Прокопів (до речі, теж заступник Кличка у КМДА) не голосував, зате його найближча помічниця Людмила Ковалевська натисла “за”. Як і очільник Регламентної комісії Леонід Ємець, і депутат Хацевич, що фігурує у справі про VIP-ухилянтів у міськраді.

З 14 депутатів від фракції “Єдність” (колишні “багнети” покійного Олександра Омельченка) “за” проголосували восьмеро – це медикиня, директорка КНП “КДЦ” Шевченківського району Наталія Берикашвілі, і колишні депутати від Блоку Черновецького, юрист Сергій Кримчак та підприємець Ігор Шпак. Від “Батьківщини” проголосувало пів фракції – серед них відомі Алла Шлапак і Віталій Нестор, а обидва співголови (Володимир Слончак і Денис Москаль) не голосували.

З 11 “Слуг народу” натисли “за” четверо – це ректорка КАІ (колишній НАУ) Ксенія Семенова, очільник фракції Андрій Вітренко, Михайло Присяжнюк та ще Зоряна Скалецька, антирекордсменка зі строку перебування на міністерській посаді у МОЗ в часи коронакризи. В “Голосі” проєкт підтримали голова фракції Григорій Маленко та підприємець Тарас Козак, а ще Зоя Ярош, яку Кличко запропонував на посаду секретаря міськради влітку 2025-го.

Серед позафракційних і “уламків” колишньої ОПЗЖ у Київраді питання підтримали троє, з яких найприкметніший – це Михайло Терентьєв, голова “земельної” комісії. Додамо, що рішення було прийняте з перевагою у 4 голоси, що не так вже й багато.

Вашінгтон, Рейган чи фонтан: що буде з “пеньком” від Леніна

На друге питання Корогодського відповідь не очевидна. “Пеньок” від пам’ятника Леніну на перехресті Хрещатика й бул. Тараса Шевченка кияни просили демонтувати ще у 2024-му. Разом з тим, питання раціонального використання “чільного” місця дедалі більше політизується – так, у березні 2025-го низка депутатів від Слуги народу (Верховної Ради, не Київради) виступили за встановлення там пам’ятника Джорджу Вашінгтону. Таким чином вони натякали на стратегічне партнерство зі США – однак, зараз така екстравагантна ініціатива виглядає дещо гіперболізованою.

А ще раніше, у липні 2024-го, там пропонували встановити монумент ще одному експрезидентові США, Рональду Рейгану. Аргументували це тим, що він був “переконаним антикомуністом”. Так політичні експерти, Віталій Таран та Тарас Загородній, пропонували водночас зіграти на історичній іронії, та покращити стосунки з Республіканською партією США, чий тоді ще кандидат Дональд Трамп явно лідирував у передвиборчих перегонах.

А приватний бізнес у березні 2024-го пропонував зробити благоустрій зеленої зони на місці постаменту, встановивши там фонтан у псевдоісторичному стилі. Ідея прийшлася по душі чиновникам у КМДА – тим більше, що й сам міський голова ще 2022 року пропонував вчинити аналогічно. Але знайшлися й противники.

Втім, ще у листопаді 2024-го “пеньок” від Леніна увійшов до переліку КМДА з 47 “об’єктів, що відображають радянські та російські наративи” і так само, як Булгаков з Ахматовою, мають бути усунені з публічного простору столиці. Разом з постаментом мали б прибрати й зірку з даху будинку на Хрещатику, 25 і деякі інші пам’ятники (зокрема, Миколі Островському – з гімназії №191 у Дніпровському районі). Відтак, спочатку постамент мають просто прибрати з зеленої зони бульвару, а вже тоді депутати визначатимуться, що робити замість нього.

Як Київрада ухвалювала рішення щодо пам’ятників, і куди “поїде” Булгаков після демонтажу

Нагадаємо, Інформатор писав, що Київрада на сесії 18 грудня ухвалила рішення про вилучення з публічного простору столиці 15 об’єктів або окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Йдеться про пам’ятник Михайлові Булгакову на Андріївському узвозі, Анні Ахматовій у Маріїнському парку та таблички з назвами російських топонімів на Житньому ринку.

А ще, ми розповідали, що буде з пам’ятником Булгакову після демонтажу. Елегантне рішення запропонувала донька скульптора, який зробив пам’ятник для Києва, Катерина Рапай: монумент просто віддадуть їй – для встановлення на власній садибній ділянці.