У центрі Києва 8 березня відбувся Марш жінок — акція, покликана привернути увагу до проблем рівності прав жінок і чоловіків та домашнього насильства.

За словами організаторів Маршу, пандемія коронавірусу особливо негативно вплинула на жінок: зріс рівень домашнього та ультраправого насильства; жінки становлять більшість працівників соціальної та медичної сфер; вони вимушені в умовах локдауну поєднувати хатні справи, догляд за дітьми й роботу тощо.

Учасниці та учасники акції вимагали ратифікувати Стамбульську конвенцію — документ, головною метою якого є запобігання насильству проти жінок та захист постраждалих. Вони також виступають за збереження соціальних гарантій для жінок, які втратили роботу через пандемію, та безпечні умови праці для жінок, які зайняті у сферах із високим ризиком зараження COVID-19.

«Невже так важко прийти в Раду і натиснути на кнопку? То ми прийдемо і зробимо це за вас. Бо ми — сила!.. Наші цінності — це повага, підтримка, жіноча солідарність. Це наша свідомість, і ми свідомі того. Ми прийшли попри погрози, і ми вистояли!», — заявила Олена Шевченко, голова ГО «Інсайт».

Марш жінок у Києві, Україна, 8 березня 2021 року.Фото: Юлія Кузьменко/hromadske

Марш жінок у Києві, Україна, 8 березня 2021 року.Фото: Юлія Кузьменко/hromadske

Поки учасниці Маршу жінок збиралися на Михайлівській площі, громадська організація «Традиція та порядок» провела поруч контракцію «Операція порятунку феміністок». Учасники цієї акції виступили проти ратифікації Стамбульської конвенції й легалізації секс-роботи, а також закликають заборонити аборти.

Контракція «Операція порятунку феміністок», організована противниками ратифікації Стамбульської конвенції, Київ, Україна, 8 березня 2021 року.Фото:  Анастасія Власова/hromadske

Контракція «Операція порятунку феміністок», організована противниками ратифікації Стамбульської конвенції, Київ, Україна, 8 березня 2021 року. Фото:  Анастасія Власова/hromadske

На Марші жінок було видно низку плакатів, гасла на яких закликали до рівності між чоловіками й жінками, «вакцинації від патріархату», протидії насильству за ґендерною ознакою. Такими ж були й найпоширеніші гасла, які скандували учасники й учасниці: «Свобода, рівність, жіноча солідарність!», «Жінка — це людина, а не матка і вагіна!», «Права жінок — права людини!», «Квіти — клумбам, права — жінкам!»

Хода рушила з Михайлівської площі, спустилася до Майдану Незалежності, далі — по Хрещатику, з Європейської площі — Володимирським узвозом і завершилася на Поштовій площі.

Марш жінок у Києві, Україна, 8 березня 2021 року.Фото:  Анастасія Власова/hromadske

«Для мене ґендер — це те, як людина себе ідентифікує, незалежно від того, що в неї в штанях. Для мене ґендер має більшу цінність, ніж стать», — сказала в коментарі hromadske одна з учасниць Маршу жінок.

«Мені мама щодня каже: не роби те чи інше, бо ти дівчинка! А чому? І щодо сексизму: чоловікові начебто більше дозволено. Якщо зрадив, то — він же чоловік, а якщо дівчинка — то все, капець», — такою була позиція іншої учасниці маршу.

Марш жінок у Києві, Україна, 8 березня 2021 року.Фото: Анастасія Власова/hromadske

Кілька учасниць акції Маршу рівності рухаються колоною з велосипедами. «Київ — велосипедне місто, і в Києві має бути велосипедна культура. Велосипед — це здоров’я, а велодоріжки появляються дуже повільно», — сказала в коментарі hromadske учасниця акції, яка їхала на велосипеді.

Марш жінок у Києві, Україна, 8 березня 2021 року.Фото: Анастасія Власова/hromadske

Марш жінок у Києві, Україна, 8 березня 2021 року.Фото:  Юлія Кузьменко/hromadske

Чому 8 березня — день боротьби за права жінок?

Рухи за права жінок (передусім виборче та майнове) зародилися в США та країнах Європи ще в середині ХІХ століття. Вважається, що ідею окремого дня, під час якого б жінки боролися за рівні права, запропонувала членкиня Соціал-демократичної партії Німеччини Клара Цеткін у 1910-му — щоправда, без конкретної дати.

А резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 1977 року постановила, що «країни-члени Організації відзначають Міжнародний день прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року залежно від своїх історичних і національних традицій». Але чому саме 8 березня?

В СРСР і на пострадянському просторі Міжнародний день жінок пов’язують із 40-тисячною демонстрацією жінок «за хліб і мир», яка відбулася 8 березня 1917 року (за григоріанським календарем) ще в Російській імперії. Цю акцію історики називають чи не «найбільш значущою демонстрацією з нагоди Міжнародного жіночого дня в історії».

І хоча окремі країни святкували Міжнародний жіночий день не лише 8 березня, з часом саме ця дата стала найбільш поширеною — 1975 року ООН почала відзначати Міжнародний рік жінок саме 8 березня.