З понад шестисот укриттів у Києві під час перевірок виявили 85 проблемних – Кличко

10.07.2026

Активісти району

На колегії КМДА розглянули стан захисних споруд столиці: 630 перевірено, на 85 знайдені порушення, 171 балансоутримувача притягнули до відповідальності

Київ витратив 7 млрд грн на укриття з 2022 року, каже міський голова столиці

Київська міська влада перевірила понад 630 захисних споруд з початку 2026 року і виявила проблеми у 85 з них. Метро прихистило понад 40 тисяч киян під час масованої ракетної атаки у ніч на 6 липня – що свідчить про хронічну нестачу доступних укриттів у спальних районах. Характерними недоліками у більшості перевірених об’єктів залишаються відсутність сидячих місць, відключення електроенергії та незадовільний санітарний стан. З початку року до адміністративної відповідальності притягнуто 171 балансоутримувача.

Ці дані прозвучали 10 липня на колегії КМДА – засідання присвятили стану будівництва, ремонту та утримання захисних споруд цивільного захисту. Від початку повномасштабної війни ремонт і облаштування здійснили у майже 3 000 укриттів, як зазначають на порталі КМДА. За 2022-2025 роки міська влада виділила на ці роботи близько 7 млрд грн. Визначення адрес і виконання робіт забезпечують районні держадміністрації – саме вони є розпорядниками виділених коштів.

Наразі у Києві функціонує понад 4 300 укриттів різних типів, форм власності та технічних характеристик. Пріоритетами залишаються райони, де укриттів бракує найбільше – мікрорайони без станцій метро та віддалені спальні масиви. Моніторинг стану укриттів і доступу до них здійснює контакт-центр 1551. Перевірки проводять Департамент муніципальної безпеки разом із районними підрозділами та представниками ДСНС.

Більшість виявлених порушень – це неготовність об’єкта до використання та невиконання законних вимог посадових осіб. Балансоутримувачів притягають до адміністративної відповідальності на підставі змін до законодавства, ухвалених у 2025 році.

Що з’ясували під час перевірок

З 630 перевірених споруд проблеми виявили у 85. Наявність укриття в обліку не гарантує його придатності: частина об’єктів виявилася зачиненою, захаращеною, затопленою або недоступною для людей з інвалідністю. Типові недоліки – відсутність або нестача місць для сидіння, відсутність електропостачання, неналежний санітарний стан.

У 2026 році на будівництво та капітальний ремонт укриттів виділено 2,15 млрд грн – це близько 2,5% видатків міського бюджету Києва. Цього року у місті триває будівництво 39 нових захисних споруд, а для 15 з них термін виконання робіт установлений на грудень. Кошти спрямовують районним держадміністраціям – вони відповідають за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів.

Власники та балансоутримувачі приміщень, у яких розташовані укриття чи сховища, нестимуть жорсткішу відповідальність за порушення вимог щодо їх утримання та забезпечення доступу. Згідно із законом № 4200-IX від 9 січня 2025 року, порушники притягуватимуться як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У разі загибелі людини або отримання нею тілесних ушкоджень через недопуск до укриття чи його непридатний стан винній особі загрожує позбавлення волі від 3 до 8 років.

Ситуація із захисними спорудами у столиці

Після масованих повітряних атак у червні мешканці столиці звертались до очільника КМВА Тимура Ткаченка у соцмережах. Він ще на початку 2025 року обіцяв зробити укриття одним із головних пріоритетів у своїй роботі та публічно критикував міську владу за повільну реакцію. Отримати статус “невидимки” нині не складно – достатньо не реєструватися у переліку захисних споруд, аби не мати обов’язку пускати людей під час тривог.

Депутат Київради Володимир Прокопів звернув увагу на зміну характеру атак: якщо раніше від попередження до прильоту було 10-15 хвилин, то тепер – від 1 до 3 хвилин. За такий час людина фізично не встигає дістатися до найближчого укриття, особливо в районах без метро.

Що передувало рішенням про відповідальність

У ніч проти 1 червня 2023 року росіяни атакували Київ. У Деснянському районі троє людей намагалися знайти прихисток в укритті – місцевій поліклініці – але двері виявились замкненими. Уламок ворожої ракети впав поряд, і всі вони загинули – однією із жертв стала 11-річна дівчинка.

Саме трагедія в Деснянському районі прискорила зміни до законодавства та посилення контролю за станом укриттів у столиці. Мер Кличко дав окреме доручення главам районів негайно перевірити всі укриття, за роботу яких відповідають голови РДА міста. Після цього контроль за балансоутримувачами суттєво посилився.

Місто формально має тисячі укриттів і звітує про мільярдні витрати, але система працює з великими прогалинами. Значна частина мешканців не користується укриттями не через необізнаність, а через реальні умови – бруд, запахи, відсутність базового комфорту та непередбачуваний доступ. Адреси найближчих укриттів доступні в застосунку “Київ Цифровий” у розділі “Міські сервіси – Мапа стійкості” та на Офіційному порталі Києва.

Укриття Києва – що варто знати

У центрі Києва підземний паркінг під київським велотреком міг би стати захистом для мешканців прилеглих вулиць – якби не був “невидимкою”. Отримати цей статус нині не складно: достатньо “не записуватися” до переліку захисних споруд, щоб не мати обов’язку пускати людей під час тривог. Втім, паркінг – не приватний, а комунальний, тобто збудований за гроші киян – і скористатися ним як укриттям вони не можуть.

З державного бюджету на найпростіші укриття, яких найбільше, не було виділено жодних коштів. Законопроєкт №9358 про системне фінансування будівництва та ремонту укриттів по всій країні зареєстрували ще в червні 2023 року, проте, за словами його авторів, документ свідомо ігнорують – бо він передбачає не формальну роботу “на папері”, а системний і якісний підхід. Дізнатися, де найближче укриття, можна на офіційній мапі або за номером 1551.

Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна ПІДПИСАТИСЯ