Ми знову на Майдані, і знов Віталя з нами: чи очолить Кличко протести проти знищення НАБУ
Віталій Кличко може стати цементуючим центром нових протестів, так само, як це сталося 2014 року під час Революції Гідності: самому міському голові Києва це дасть змогу позбутись корупційного "шлейфу" від розслідувань того-таки НАБУ, ще й використати міжнародні зв'язки, який той активно вибудовував впродовж кількох років
Пізно ввечері у вівторок, 22 липня 2025 року до першого масштабного мітингу у Києві з моменту початку війни з РФ долучився Віталій Кличко. Він разом з братом Володимиром прийшов до театру Івана Франка на Печерську – найближчої доступної локації до будівлі Офісу президента. Кількома годинами раніше міський голова Києва висловив обурення рішенням Верховної Ради розпустити НАБУ і САП – тобто частину антикорупційної інфраструктури, що, за його словами, “наближала Україну до Євросоюзу”.
“По-перше, я – мер, і це моє місто”
До вечора вівторка, 22 липня 2025 року, Кличко утримувався від реагування на події, що розгорталися навколо антикорупційних органів, НАБУ та САП. Але вже о 16:10 він зробив допис у соцмережах, з якого випливає, що міський голова Києва засуджує процедуру їх “множення на нуль”. Таким чином, Кличко та з соратниками (а разом з братами-боксерами на мітинг завітали й деякі депутати Київради, зокрема, наближений до мера Дмитро Білоцерковець) прийняли рішення включитися у політичний процес, яким є акція протесту.
Причому вони зробили це навіть попри те, що більшість проблем за першу піврічку 2025-го для його найближчого оточення та Київради створювали саме детективи НАБУ. Мається на увазі операція “Чисте місто” в лютому, після чого підозри за участь у “туалетних” схемах з дерибану київської землі отримала низка депутатів Київради, посадовців КМДА, а ексдепутат, “смотрящий” за земельною, дозвільною та будівельною галузями у Києві, Денис Комарницький, утік до Відня, де переховується і зараз.
“Сьогоднішнє рішення Верховної Ради щодо НАБУ і САП точно не наближає Україну до ЄС, демократії, верховенства права і законності… Схоже, автори і виконавці таких “нововведень” увірували в безкарність свого свавілля. І все швидше тягнуть Україну в авторитаризм”, – зауважив Кличко, вживши й своє улюблене слово на букву “а”.
Публічно висвітливши власну позицію, Віталій Кличко “застовпив” собі місце на протестній акції. Де, як писав Інформатор, вже були помічені інші лідери думок – зокрема, Сергій Притула, нардепи Ярослав Железняк і Ярослав Юрчишин, політексперт Валерій Пекар, активістка (Центр протидії корупції) й один із “двигунів” створення НАБУ/САП Дарія Каленюк. Ймовірно, рішення долучитися-таки до протестів далося Віталієві нелегко, і він вагався, оскільки до театру ім. Франка мер Києва підійшов вже затемно, майже одночасно зі своїм братом Володимиром.
“Ну, по-перше, я – мер, це моє місто. По-друге, (коли) такі акції проходять, мені дуже важливо тут бути, з іншого боку – я підтримую тих людей, які… наші партнери створили антикорупційні органи і фінансували їх, і минуло 10 років – ми все робили для того, щоб вони працювали, а зараз незалежні органи хочуть зробити залежними. І це – бажання кожного, кого ви тут спитаєте, чому вони прийшли сюди”, – у своєму “фірмовому” стилі, себто, плутано й хаотично прокоментував свою участь Віталій Кличко для радіо “Свобода”.
Це вже Майдан, чи ще ні?
Важливий момент. Це перша справді політична акція протесту з початку повномасштабного вторгнення Росії у Києві (та в регіонах). А відтак, вона фокусує на собі увагу, навіть попри не дуже “резонуючу” з суспільством – в широкому сенсі – тему, знищення НАБУ/САП, як ключової ланки антикорупційної інфраструктури.
“Енергетика протесту на площі Івана Франка вчора згенерована далеко не тільки питаннями САП/НАБУ. На площу вихлюпнувся лише верхній шар суспільного роздратування станом речей в країні. Рейтинги підтримки, в умовах надшвидкого обігу інформації, можуть швидко перетворюватися у свою протилежність. Ющенко і Порошенко в цьому переконалися на власному досвіді”, – зауважив у дописі на Facebook відомий політолог, експерт корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика” Костянтин Матвієнко.
В Кличка напевно зрозуміли, що йде протестна хвиля, а якщо у його штабі дійсно вагалися, – то через те, чи варто підтримувати саме цей “бурун”. Важливий моральний аспект, адже вона прийшла у важкий для країни момент, коли російські загарбники увійшли до міста Покровськ на Донеччині. Не дарма Матвієнко також зауважив: міжнародна допомога Україні надається, значною мірою, з огляду на згуртованість суспільства.
“Його розкол – мрія ворога. Тому негайно потрібний інтенсивний і відвертий діалог з усіх назрілих питань взаємин суспільства і влади. Інакше наші тили можуть послабитися”, – зауважив фахівець.
Відтак, рішення стати одним з “обличь” протесту дає Кличкові підстави стати одним з тих, хто ініціюватиме цей діалог, так само, як він входив до переговорної групи з Віктором Януковичем від Євромайдану взимку 2014-го. Про сутність діалогу нині написав політолог і викладач НаУКМА Валерій Пекар (учасник протестів) зранку у середу, 23 липня: йдеться про неписану угоду про не-ліквідацію владою здобутків Революції Гідності, якими сприймаються НАБУ/САП.
“Поки ця угода діяла, кожній владній команді пробачали чимало речей, бо зберігалося головне. Знаючи про особливу чутливість європейських партнерів до питання корупції у верхніх ешелонах влади та незалежності антикорупційних органів, значна частина суспільства сприйняла вчорашні події як розворот від європейського курсу. А це те, на чому тримається вся країна, — на мрії про європейське, а не російське майбутнє”, – пише Пекар.
Віталій – парадоксів син
Приєднання Кличка до протестів є дуже важливим суспільним маркером, і може мати свої наслідки. Як досвідчений політик зі своєю командою – а в Кличка чудові політтехнологи, що мають досвід роботи у дуже конфліктних, і навіть токсичних, умовах – міський голова може систематизувати й оформити протест. Нині він ще не є вираженням широкого суспільного невдоволення: його учасники досить молоді, що чудово видно на відео й світлинах.
“Основна частина вчорашнього Майдану біля театра ім. Франка – зовсім молодь. Під час Революції Гідності дехто з них ще дивився мультики про свинку Пепу… До речі, наші так звані “братья” не на шутку лякаються, коли дізнаються, що українською мовою “детская площадка” буде – “дитячий майданчик”, – жартує у соцмережах нардеп попереднього скликання, талановитий політтехнолог Віталій Чепинога.
Відтак, якщо Кличко дійсно стане обличчям нового протесту, його завданням буде зробити тему зрозумілішою літній, менш залученій до ідей боротьби з корупцією, аудиторії. І тут маємо парадокс: він зможе зробити це ефективно, і не “попри” власні плутані пояснення, а саме “завдяки” їм. Власне, має ж хтось перекласти по-людськи головне незграбне слово-“слоган” протесту під театром ім. Франка.
Другий, важливіший, аспект: опозиційні сили, до яких нині долучилися й антикорупціонери, як парламентські, так і “системні”, з громадських організацій, що втратили фінансування від американських державних фондів після весінніх “секвестрів” Трампа, – поки не мають власного “центру тяжіння”. Таким теж може стати Кличко. Звісно, за умови, що його технологи зможуть вирулити з дуже незручного тупика – навколо міського голови Києва з початку року буяє скандал через звинувачення його оточення у корупції. Втім, ситуація може бути й не такою складною.
“Віталій Кличко поділився з “молоддю” на площі перед театром своїм досвідом боротьби з корупцією. “Молодь” замість того, щоб обуритися, – зраділа і почала робити селфі. Це все, що треба знати про рівень розуміння та сприйняття проблеми зовнішнього управління та боротьби з корупцією”, – іронізує у Facebook нардеп Олексій Кучеренко.
Втім, для вдумливої аудиторії поява міського голови на мітингу біля театру все ж стала холодним душем. Вже народився анекдот: “Був вчора на мітингу, бачу, Кличко між людей проштовхується. Кажу друзям: “Пропустіть пана мера”. А Кличко такий різко: “Це брехня, в мене ніколи не було такого дорогого авто!”
Цікаво, що скандал з розпуском НАБУ ллє воду й на млинок самого Кличка – адже виходить, що звинувачення міських депутатів та найближчих до нього чиновників лунали з боку “сумнівних” правоохоронців. Тому-то його долучення до протестів є парадоксальним, але й вірним з точки зору комунікації рішенням: “я – за чесність і європейське майбутнє, тому НАБУ, хоч і який підозрілий орган, та все ж має існувати”. Також це дає йому певну суспільну індульгенцію від невиконаних обіцянок, і навіть наявних проблем, на кшталт забитих зливостоків, через що центр міста перетворюється на “локальну Венецію” після дощів.
Третій, і досить неявний, момент. Інформатор не раз писав про те, що Віталій Кличко має чудові контакти у ЄС. Від наведення містків він давно перейшов до побудови швидкісних хайвеїв: і з керівництвом Німеччини, і з французькими чи британськими елітами. Власне, чи не половину свого робочого часу на початку року міський голова Києва проводив у Брюсселі, Мюнхені чи Давосі. Нині комунікації, що їх вибудував мер столиці, можуть стати у нагоді – у випадку, якщо знадобляться послуги у адвокуванні українських інтересів через розпуск НАБУ та САП.
Як біля театру легітимізували слово на букву “О”, і проти чого саме протестували кияни
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що напередодні, ввечері 22 липня 2025 року люди зібралися на протест проти знищення антикорупційних органів у центрі Києва, біля Театру Івана Франка. Як повідомляють учасники зібрання, станом на 20:00 22 липня тут перебувало близько 2 тисяч людей. Хоч реальна кількість може бути нижчою, це все одно перший масштабний мітинг у столиці з початку війни з РФ.
22 липня ВР ухвалила в цілому законопроєкт №12414. Фактично тепер керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури. В НАБУ та САП наголошували, що антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року разом із міжнародними партнерами, буде зруйнована.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
