На мосту Патона у Києві вже репнули поперечні балки, а головні критично кородували – НАН України

Активісти району

Технічний стан мосту імені Є.О. Патона у Києві викликає серйозне занепокоєння фахівців: у НАН України кажуть, що він тримається на чотирьох головних балках

На фото зверху – руйнування поперечної балки на одній з опор станом ще на 2018 рік, знизу – корозія понад 50% поперечного перерізу горизонтальної в'язі. Фото: НАН України

Технічний стан мосту імені Є.О. Патона у Києві викликає серйозне занепокоєння фахівців і потребує невідкладних рішень на державному рівні. У конструкціях мосту науковці зафіксували критичні корозійні пошкодження несівних елементів, головних і поперечних балок (на них лежать плити проїзної частини). Фактично, міст тримається на чотирьох головних балках. Тим часом, сам міст залишається заручником бюрократичної тяганини – КМДА визначила замовником робіт з його відновлення КК “Київавтодор” ще у 2018-му, але тендери на проєктування скасовували тричі, і навіть передача мосту Службі розвитку інфраструктури не допомогла справі.

Про істинний стан справ на мосту ім. Є. Патона розповів академік НАН України, перший віцепрезидент Академії Вячеслав Богданов в інтерв’ю Віснику НАН України, коментуючи ситуацію з безпекою мостових споруд в Україні. Він послався на дані Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України: з-поміж понад 28 тис мостів і шляхопроводів України найскладніша ситуація саме у Києві.

“Найбільше занепокоєння фахівців викликає саме технічний стан мосту імені Є.О. Патона. За результатами останніх обстежень, у його конструкціях зафіксовано критичні корозійні пошкодження несівних елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок. Фактично метал поперечних балок, на яких лежать плити проїзної частини, прокородував уже майже весь”, – зауважили у Національній академії наук України.

Також у НАН додали, що головні балки – а їх на мосту ім. Є. Патона чотири – наразі залишаються у відносно стабільному стані, і, ймовірно, саме це поки дозволяє мосту пропускати транспортні потоки, хоча й з обмеженнями. Залишковий ресурс споруди фахівці оцінюють, як нульовий, а корозійні процеси стають дедалі менш передбачуваними.

Зауважимо, що ще у 2018-му КМДА визнала КК “Київавтодор” замовником ремонтних робіт по мосту Патона. Але тендери на проєктування скасовувалися тричі, у 2020 та 2021 роках. І в момент, коли на Метромосту (він також визнаний аварійним і непрацездатним) вже почали ремонтні роботи, міст Патона не ремонтують і продовжують експлуатувати.

“На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до Уряду з пропозиціями щодо організації та фінансування капітального ремонту мосту. Науковці НАН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Український інститут сталевих конструкцій готові долучитися до вирішення проблеми й надати експертну підтримку”, – додали у НАН України.

Повністю перебудувати чи радикально оновити: що буде з мостом Патона

Нагадаємо, ще наприкінці 2024 року Інформатор писав, що щодо мосту Патона, який зрештою передали на баланс державній Службі відновлення й розвитку інфраструктури у Київській області, проводили низку нарад. Були й ідеї: згідно з однією, його мали б повністю перебудувати. За іншою – лише відремонтувати ті конструкції, що є зараз.

А вже у жовтні 2025-го кияни зареєстрували петицію з вимогою до міської влади у Києві негайно розпочати ремонт мосту ім. Є. Патона, що сполучає Дніпровський район на Лівобережжі з Печерськом. Автори відозви зауважують, що за 72 роки з моменти здачі об’єкта в експлуатацію він ще жодного разу не проходив капітального ремонту, а відтак, потребує екстреного відновлення. А ті заходи, що їх застосували столичні дорожники у якості безпекових, жодним чином не гарантують збереження міцності конструкцій.

Інформатор-Київ у Telegram

Швидко пояснимо, що відбувається у столиці ПІДПИСАТИСЯ!

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Дражливе питання – від Київради вимагають внести до нового Статуту столиці райради

У громадських радах міста стверджують: без цього елементу децентралізації, що мав би повернути владу в райони, сенсу в "Конституції для киян" не буде Київрада вже намагалася повернути райради – напередодні великого вторгнення, на початку лютого 2022-го: на фото – депутати зустрічають Миколу Тищенка (на трибуні), що опонував ідеї. Фото: Дінара …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
І ні в чому собі не відмовляйте – Кабмін дав Києву 2 млрд грн з 15, які той просив

Уряд додатково спрямував столиці 2 млрд грн на план стійкості – захист інфраструктури та резервне теплопостачання перед зимою 2026/2027 Кабмін дав Києву 2 млрд замість 15. Фото: t.me/svyrydenkoy Кабінет Міністрів виділив Києву додаткові 2 млрд грн на реалізацію плану стійкості – хоча столиця розраховувала отримати від держави щонайменше 15 млрд. …

Поділитися у соцмережах:
Активісти району
Зростання тарифів на проїзд це ведмежа послуга для Кличка – перший мер Києва Косаківський

Рішення про різке, у 3,7 рази зростання тарифів на громадський транспорт у Києві стане однією з найбільших помилок з боку Віталія Кличка, переконаний міський голова та очільник КМДА у 1995-1997 роках Леонід Косаківський переконаний, що Кличка старанно підштовхують до такого непопулярного рішення Рішення про різке, у 3,7 рази зростання тарифів …

Поділитися у соцмережах: