Не витримають ні ракет, ні Шахедів: якими будуть мобільні укриття у Києві

Конструкції, які обговорювали на Раді оборони Києва, будуть мати мінімум зручностей, втім, зможуть зберегти життя на період короткотермінових повітряних атак ворога

Мобільні укриття зазвичай розміщують там, де немає стаціонарних сховищ, і вони мають набагато менші можливості. Саме ці укриття напередодні обговорювали на Раді оборони Києва, де міський голова “скинув” це питання на голів районів столиці. Також у них не буде ані лавок для сидіння, ані вбиралень – і загалом у них можна проводити до 4 годин часу.

Подробиці про мобільні укриття, що їх можуть невдовзі замовляти столичні РДА, повідомив у коментарі телеканалу “Київ 24” експерт з питань безпеки Ігор Молдован. Фахівець посилається на Кодекс про цивільний захист та інші норми, що стосуються цих об’єктів – і зрозуміло, що вони є досить слабенькими конструкціями, у порівнянні зі стаціонарними сховищами.

“Це (укриття – Ред.) від уламків, від вибухової хвилі, бо вона теж дуже велике може руйнування нести. Щодо, наприклад, БпЛА — вони можуть витримувати хвилю від влучання у декілька метрів біля укриття. Щодо ракет, то це від 20 до 40 метрів приблизно мають витримувати, тобто не пряме влучення, а понад 20 метрів”, – зауважив Молдован у коментарі.

За словами експерта, такі укриття не є “первинними”. Відтак, комфорт всередині буде мінімальним – у них може не бути ані лавок, ані вбиралень. Вміщуватимуть такі споруди до 20 киян, бо, згідно з нормами, на одного відвідувача має припадати не менше 0,6 кв.м.

“Треба враховувати, що ці укриття здатні, скажімо так, вмістити в себе людей до чотирьох годин. Що робити після чотирьох годин, це вже інше питання. Але укриття не розраховане на тривалість. Це визначено безпосередньо кодексом про цивільний захист”, – додав фахівець з питань безпеки.

Втім, рахувати киян “на вході” до укриттів, звісно, ніхто не буде. Про це каже ще один фахівець, директор Інституту міста Олександр Сергієнко у коментарі “Києву 24”. І додає, що значно важливішим є питання контролю таких укриттів, адже у холодну пору року вони напевно стануть сховком для безхатченків.

“Навіть якщо ви там вартового поставите з рушницею, в нього рука й серце дрогне – і пустить стільки, скільки забіжить. А весь галас навколо укриттів має, скоріше, більш політичне забарвлення. І є технічне питання: укриття важитиме понад 10 тонн, його не можна розміщувати над теплотрасами чи підземними комунікаціями. Відтак, пошук вільних місць там, де є великі скупчення людей, будуть непростим завданням”, – каже Сергієнко.

Такі найпростіші мобільні укриття, каже Ігор Молдован, розміщуватимуть там, де в перехожих немає доступу до повноцінних сховків. Саме тому запит на найбільшу кількість таких споруд для себе подав Деснянський район: у ньому немає метро, що є природнім укриттям для мешканців Голосієва, Шевченківського району чи Оболоні.

Як Кличко хитро переклав відповідальність на РДА, і чому не хотів займатись цим питанням сам

Нагадаємо, напередодні Інформатор писав, що у Києві таки з’являться мобільні укриття, дискусія про появу яких точиться вже не перший рік. Міський голова повідомив, що питання отримало вирішення у вигляді правового врегулювання – і тепер чиновників, які закуповують такі сховки, вже не каратимуть за це правоохоронці. У КМВА з Кличка кпинять – мовляв, краще пізно, ніж ніколи. Та все ж мер Києва віртуозно заклав під мобільними укриттями повільну міну: перекинув відповідальність за них на голів РДА – людей, що віддані, радше, президенту та “центральній” владі, та загалом не мають ресурсів.

А у липні 2025-го ми розповідали, що профільний Департамент КМДА подав і зареєстрував проєкт рішення Київради про мобільні укриття. Згідно з ним, у столиці можуть зрештою затвердити програму з облаштування таких сховків.