Прокуратура вимагає від Мінкульту зберегти київські будинки, пов’язані з кавою та спортом

Правоохоронці намагаються знайти механізм захисту для споруд на Михайлівській, 20 та Великій Васильківській, 50/23, які зараз мають статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини

Прокуратура подала позов до суду з вимогою зобов’язати Мінкульт внести два київські будинки до Держреєстру нерухомих пам’яток. Йдеться про споруди на Михайлівській, 20 та Великій Васильківській, 50/23, які зараз мають статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Будівлі визнані цінними зразками історичної забудови столиці.

Про позов повідомляє київська ГО “Спадщина” у Telegram. Перша споруда розташована на вулиці Михайлівській, 20. Це будинок середини 19-го століття, який спершу належав титулярному раднику Шафировичу. Пізніше у приміщенні діяла жіноча школа. Будівля є одним із небагатьох зразків первісної забудови вулиці з рисами класицизму. А ще, тут у радянські часи розташовувалася одна з перших кав’ярень столиці.

Друга будівля — прибутковий будинок на Великій Васильківській, 50/23. Його звели у 1909 році в стилі “київський модерн”. У цьому будинку тривалий час розміщувався Національний Олімпійський комітет України. Колись фасад формував вигляд вулиці, однак нині він практично прихований рекламними банерами та “намальованим фасадом” – після пожежі, що трапилася у 2003 році.

Наразі обидві споруди перебувають у переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Прокуратура вважає, що Міністерство культури зволікає з їхнім внесенням до офіційного реєстру, що створює ризики для збереження історичних будівель.

За даними ГО “Спадщина”, обидві будівлі мають історико-культурну цінність та є важливими елементами історичної забудови Києва. Експерти наголошують, що внесення цих споруд до Держреєстру дозволить захистити їх від можливого знесення чи перебудови. Це означатиме офіційне визнання їхньої цінності та встановлення спеціального режиму охорони. Для киян це гарантія збереження архітектурної спадщини, а для міста — важливий крок у боротьбі з хаотичною забудовою та втратою історичного обличчя столиці.

Як Київрада відмовилася захищати історичні будівлі столиці

Нагадаємо, Інформатор писав на початку 2025 року, що у КМДА поки не вирішили, чи відновлюватимуть історичні будинки-пам’ятки, пошкоджені під час атаки БпЛА на Київ 1 січня, коштом міста, чи залучатимуть державні кошти за програмою “єВідновлення”. Тоді ще складалися акти технічного стану споруд. Після цього для кожної з будівель готуватимуть технічні рекомендації з відновлення.

А ще, ми розповідали, що Київрада не змогла набрати голосів за проєкт рішення щодо збереження будівель, яким виповнилося більше, ніж 100 років. Депутати не захотіли голосувати проєкт навіть за умови, що сам проєкт ухвалюється лише у I читанні, а згодом до нього вноситимуться правки. Сам він напередодні викликав дискусію всередині фракцій – його не підтримують ті з депутатів, хто співпрацює з забудовниками.