Тест на оптимізм та песимізм: Київ наполовину прозорий чи непрозорий, та до чого тут звіти Кличка

Столиця України опинилася лише на 26-й сходинці Рейтингу прозорості міст у 2024 році, набравши 51,5 зі 100 можливих балів

Програма “Прозорі міста”, яка започаткована у 2017 році організацією Transparency International Ukraine, напередодні Дня Києва провела детальний аналіз усіх сфер муніципального управління. Результати не надто святкові – попри значні бюджети та управлінські ресурси, Київ не зміг повною мірою здобути звання “прозорого міста”. Хоча з 2017 до 2020 року ситуація з прозорістю в столиці здавалася обнадійливою, демонструючи впевнене зростання з 51,5 до 68,2 балів. 

Однак після 2020 року показники пішли на спад і зафіксувалися на рівні трохи вище 51%, свідчать дані Transparency International Ukraine. Ця регресія викликає занепокоєння та вимагає від столичної влади рішучих дій, вважають засновники рейтингу. А кияні можуть вирішити самостійно, бути оптимістами чи песимістами – вважати Київ наполовину прозорим чи, навпаки, наполовину не прозорим.

Аналітики програми дослідили сім ключових напрямів роботи міської ради: відкритість, бюджет і закупівлі, комунальне майно, взаємодія з громадськістю, кадрова політика та доброчесність, послуги громадянам та реагування на виклики війни. Результати показують, що Київ має як сфери для гордості, так і значні прогалини.

Де Київ демонструє лідерство: бюджет, закупівлі та цифрові інновації

Безперечно, столиця може похвалитися своїми досягненнями у сфері бюджету та закупівель. З показником у 67,6% Київ демонструє один із найкращих результатів у країні, значно випереджаючи середній національний рівень у 39,6%. Програма “Прозорі міста”, вважає, що це свідчить про злагоджену роботу в цьому напрямку. У столиці оприлюднюють структуру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, сумлінно звітують про виконання бюджету.

Також у Києві постійно оновлюють інформацію для інвесторів, забезпечують достатній рівень конкуренції в закупівлях (2,05) та мають діючий орган із внутрішнього контролю та аудиту діяльності підрозділів міської ради, який регулярно публікує результати перевірок. Це справді приклад для наслідування.

У сфері взаємодії з громадськістю Київ, хоч і не став абсолютним лідером, зумів увійти до двадцятки найкращих міст. Столиця активно проводить громадські слухання, запитує думку мешканців через опитування та публікує їхні результати. 

Важливим є також функціонування онлайн-сервісів, через які кожен може подати скаргу чи звернення та відстежувати їхній статус. Київрада та КМДА публікують звіти щодо задоволення запитів на інформацію, а офіційні сайти адаптовані для людей із порушеннями зору, що свідчить про турботу про цифрову інклюзію.

Особливої похвали заслуговує лідерство Києва за кількістю електронних сервісів на основі відкритих даних. Мапа укриттів, мапа вбиралень, дашборд “Паркувальний простір”, окрема карта парковок, дашборд “Петиції”, дашборд зі статистикою петицій – ці сервіси є надзвичайно популярними серед киян. 

Мобільний застосунок “Київ Цифровий”, що об’єднує петиції, опитування, транспорт, оплату комуналки та інформацію про тривоги, став не просто зручним, а критично необхідним інструментом у час війни. Це яскравий приклад того, як технології можуть служити громаді, і Київ у цьому напрямку – справжній флагман.

Де Київ у аутсайдерах: послуги для громадян, комунальне майно та відсутність звітності Кличка

Однак за віртуальними досягненнями стоїть і невтішна реальність. У сфері послуг для громадян Київ опинився в аутсайдерах: лише 16,7% виконання при середньому показнику по країні 23,4%. Це серйозна прогалина, яка свідчить про те, що міська влада недостатньо ефективно працює над забезпеченням потреб мешканців у повсякденних сервісах. Ще більш невтішна ситуація склалася зі сферою комунального майна та землі. Тут прозорість залишається на вкрай низькому рівні.

Особливе обурення викликає відсутність належної звітності міського голови Віталія Кличка перед громадою. Закон вимагає публічних звітів двічі на рік, але цього не відбувається. Це підриває довіру громадян та створює враження, що влада не відчуває потреби бути підзвітною. Районні адміністрації теж мовчать про засідання громадських комісій з житлових питань, які розглядають заяви про взяття на квартирний облік та надання житла.

Проблеми також існують із впровадженням та функціонуванням електронних сервісів. Хоча у 2024 році кияни могли записати дитину в садок онлайн, онлайн-запис до школи через Портал послуг запрацював лише у квітні 2025 року. 

Також у столиці досі немає системи електронної реєстрації заяв про взяття на квартирний облік, а відкриті дані про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, публікувала лише Голосіївська районна адміністрація з 10 наявних. Інформацію про доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення оприлюднили лише у квітні 2025 року. Це свідчить про занадто повільне впровадження важливих для громади електронних сервісів.

Ба більше, у 2024 році кияни не могли ознайомитися з титульними списками на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою, переліком земельних ділянок, що пропонуються для передачі у власність чи в оренду, та переліком об’єктів рухомого майна, що перебуває в комунальній власності. Перелік об’єктів майна, які підлягають приватизації, на офіційному вебсайті міської ради станом на лютий не містив даних за 2024 рік, а також не було актуального переліку об’єктів майна, які не підлягають приватизації.

У програмі “Прозорі міста” дійшли вісновку, що постійні скандали, пов’язані з київською владою та будівництвом, земельними ділянками, а також питання ЗМІ щодо використання рухомого майна створюють враження, що прозорість у галузі комунального майна та землі залишається поза фокусом пріоритетів столичної влади. Дослідники прозорості вважають, що це має змінитися, та Київ повинен нарешті показати країні високі стандарти, за які не соромно.

Чи чують вас у КМДА: Київ досліджує, як мешканці міста отримують інформацію

Нагадаємо, у Києві стартувало опитування про доступність комунікації з міською владою, і є можливість висловити все, що накипіло. До 16 червня кияни можуть допомогти владі виявити слабкі місця в інформуванні мешканців і зрозуміти, як покращити міську комунікацію.

Йдеться не лише про цифрову грамотність чи технічні бар’єри. Дослідників цікавить, чи взагалі кияни відчувають, що їх чують і розуміють під час взаємодії з владою. У центрі уваги – досвід тих, хто може стикатися з бар’єрами: людей з інвалідністю, літніх людей, переселенців, батьків з маленькими дітьми.

Також ми писали, що до дня Києва випустили каву по-київськи з проблемними пам’ятками. На упаковках дріп-кави різних сортів зображені шість архітектурних обʼєктів Києва, які ще можна врятувати. За QR-кодом на кожній упаковці можна перейти на сторінку памʼяткоохоронної ініціативи “Спадщина Київ”. Тут можна знайти анонси всіх актуальних подій, що стосуються збереження історичних будівель Києва. Наприклад, які обʼєкти зараз під загрозою, що можна зробити для їхнього збереження, які дії важливі, як долучитися до команди та підтримати проєкт тощо.